Комунізм і націоналізм: Карл Маркс проти Фрідріха Ліста

by Roman Szporluk, Роман Шпорлюк

' An extraordinary, timely, and important book. It comes at a time when communism is rapidly failing. In that context, nationalism is bound to assume even more importance than heretofore...This is an admirably ambitious and well-organized book, combining careful exegesis with wide-ranging ideas. It should prove as fruitful to historians and political scientists as it does to economists concerned with problems of development.

Genres: History, Philosophy, Nonfiction, Economics, Politics, Social Science

479 pages, Unknown Binding

First published January 1, 1988

About the author

Roman Szporluk (Ukrainian: Роман Шпорлюк, Schporlyuk) is a Ukrainian-American political scientist and historian. He is a professor emeritus at Harvard and the University of Michigan. He has written several books and many papers. He is the father of poet Larissa Szporluk and novelist Ben Vendetta.

Reviews

[Skut333 · Rating 5 out of 5]

Ця книга отримала стільки рецензій і відгуків, що я обмежусь одним - це книга для тих хто краще хоче зрозуміти філософію і природу як марксизму так і націоналізму не відірвано і не як заклятих антагоністів. Ця книга для тих хто хоче розуміти і критично сприймати.

[Bohdan Pechenyak · Rating 5 out of 5]

A brilliant survey of the development of two major currents of political thought - socialism (and, more specifically, communism) and nationalism - in the wake of the French Revolution. Intersecting with both liberal and conservative thought, these two ideological currents interacted in complex and contradictory ways, ostensibly opposing one another, but surreptitiously and often unconsciously borrowing each other’s positions or insights. It is no surprise - the dual concern about social and national needs and values dominated the 19th century thought, as the old order disintegrated in revolutionary fits and reformist starts, giving birth to nationalist and Marxist revolutionary ideologies that mobilized humanity toward making social change. Tracing the development of these two currents of thought in the works of Friedrich List and Karl Marx (who critiqued List in some of his early writings), Roman Szporluk manages to paint a vivid and comprehensive picture of the intellectual vicissitudes inherent in the events of the 19th century leading up to Word War I and the Russian Revolutions of 1917. The subsequent atrocities of the 20th century are also presaged in the exchange and development of these two ideological currents.

Today, we still live in the shadow of these ideas, looking for ways to respond to the challenges of the day while transcending the ideological shortcomings and avoiding the political and cognitive errors of the past.

[Данило Судин · Rating 4 out of 5]

Текст Шпорлюка для мене є водночас доповненням та противагою до Гобсбаумівських "Націй та націоналізму після 1780 року". Адже Шпорлюк пише інтелектуальну історію і марксизму, і націоналізму - згрубша з того ж таки 1789 р. Хоча основний матеріал в Шпорлюка стосується періоду 1845-1917 рр., де 1848 р. відіграє роль точки перетину обох ідеологій.
Але на відміну від Гобсбаума, Шпорлюк не вважає а) націоналізм інтелектуально примітивним, б) марксизм ідеологічно цілісним та незмінним.
Перша теза є ще у Андерсона: націоналізм сильний не теорією, а практикою. Поза тим одного націоналістичного ідеолога можна замінити на іншого - і це ніяк не відіб'ється на національному рухові. Всі національні лідери інтелектуально примітивні, а тому взаємозамінні. Але Шпорлюк показує, що в націоналізму також є свій "батько" - Фрідріх Ліст. Його ідеї вплинули на націоналістів після 1848 р., особливо у країнах Центрально-Східної Європи. Звісно, не всі вони визнавали вплив Ліста, але тісний зв'язок саме з його ідеями легко простежується.
Друга теза лежить в основі роботи Гобсбаума: він показує, як протягом 1789-1918 р. змінювався націоналізм - від ліберального до етнічного. І лише на тлі десь блукав привид марксизму, якого час від часу всотував в себе націоналізм. Тобто "поганий" націоналізм використовував "хороший" марксизм, щоб переманити на свій бік трудящі маси.
Але Шпорлюк демонструє, що все було якраз навпаки. Не націоналізм використовував марксизм, а марксизм ставав успішним в агітації мас, якщо націоналізувався. Та й сам марксизм розколовся через національне питання - на німецький ортодоксальний марксизм, австро-марксизм та марксизм-ленінізм. Австро-марксизм вірив, що боротьбу пролетаріату можна реалізувати - в національних рамках. Але розпад Австро-Угорщини поставив хрест на цій течії. Німецький ортодоксальний марксизм вірив, що пролетаріат не має батьківщини. Провальність цієї позиції стала видимою в 1933 р., коли німецькі комуністи опинилися в класовому гетто, де навіть німецький пролетаріат не дуже їх підтримав. А от марксизм-ленінізм був більше націоналізмом (лістіанством) - економічним націоналізмом. Замість ідей класової боротьби він починає говорити про розвинуті та відсталі країни, тобто, де факто, нації. Саме в такій версії марксизм і стає популярним в країнах третього світу - як інструмент соціальної та національної боротьби.
Шпорлюк пояснює, які соціальні умови привели до виникнення марксизму-ленінізму.
Втім, він показує, що і націоналізм був різним: після 1848 р. він розділився на правий (етнічний) та лівий (соціалістичний). Але, як на мене, загальний висновок Шпорлюка: націоналізм "обіграв" марксизм. Адже успішним міг стати як лівий, так і правий націоналізм, а от марксизм - лише національний / націоналістичний.

[Thomson Yu · Rating 5 out of 5]

Very interesting analysis of how nationalism was a 3rd party in the battle between capitalism and communism. Very useful book for anyone researching how nationalism and communism can be amalgamates