Порожні могили

by Тарас Мельник

Посварившись із дружиною, сорокарічний Тарас Островський вигадав ідеальний план помсти. Він влаштується нічним сторожем на провінційний цвинтар неподалік від психіатричної клініки, а сам бігатиме до коханки. Чому б ні? Мерці його відсутності не помітять, а комісії й перевірки все одно працюють лише вдень.

Та раптовий буревій порушив усі плани, і замість побачення сторож змушений оглядати кладовище. Моторошна постать чоловіка із дивним гачкуватим предметом у руках змусила Тараса тікати. Переляканий та дезорієнтований, він упав у розкопану могилу…

Слідчому з кримінального відділу Вадиму Чернову доведеться з’ясувати, хто і для чого плюндрує старовинні могили, порушуючи спокій як мертвих, так і живих...

256 pages, Hardcover

Published October 1, 2024

Reviews

[Ivan Skyba · Rating 3 out of 5]

Більше дописів та інфи в моєму авторському блозі - "Ласкаво просимо в Касл-Рок, штат Мен"


Хочу почати для себе нетипово. Я пишу відразу після прочитання трилеру "Порожні Могили" Тараса Мальника, по "гарячим слідам" - сказав би головний герой Чернов. І зараз в моїй голові крутиться тількі одна фразочка - "розмах на гривню, реалізація на копійку".

І тут можна подумати, що всьо дуже і дуже погано. Але ні. Все не так.

Почну з хорошого. Сюжет - велика перевага цієї книги. Динамічний, якісно пропрацьований, заплутаний. І кінцівка мені прям сподобалась - реалістичною виглядає, справжньою. Якби я почув подібну реальну історію, я б без питань повірив.

Персонажі....мені сподобався протагоніст. Непростий, з великим житецьким досвідом. Якщо на початку мені було до нього фіолетово, то з середині я почав за нього вболівати. Конект відбувся. А зв'язок з персонажем - штука важлива.

Маленький плюсик - прочитав я її за день. Відстати не міг, затягнула у водоворіт подій - не встиг оглянутись.

Але далі переходжу до негативу. Я постараюсь бути відвертим.

Вже з першої сторінки відчувається, що це - дебют. Мова написання бідна, стенографічна. Це, напевно, моє улюблене слово.

Чернов продовжив нотувати, розробляючи на основі почутого подальші напрямки для опитування свідків.

Чесно, я не знаю, як пишуться поліцейські рапорти, але, напевно, ось так. І хоча це детективний трилер, але я не хочу бачити це в тексті. Художності не вистачає.

Події, які можна і, на мою думку, треба детальніше розповісти, щоб розкрити героїв краще, додати глибини, тут проходять за пару-трійку абзаців.

Діалоги...я вже не раз і не два це писав - так люди в реальному житті не говорять. Розмови персонажів мертві, нереальні. Це хронічна проблема початківців - знаю. Але....ну не можу я про це не говорити.

І зараз я на роздоріжжі. Не знаю, що робити. 50 на 50, жорстока боротьба йде в моїй голові.

Але я ловлю себе на думці, що ця книга мені дуже нагадує "Андрофаги" Данила Клочка. Та ситуація була ідентичною - крута ідея, класний сюжет, але реалізація бажає бути кращою. Нутром чується авторський потенціал. Я пам'ятаю, що поставив тоді 3⭐️ - 2⭐️ за книгу і 1⭐️ за дебют.

Буду послідовним. "Порожні могили" Тараса Мельника отримують від мене аналогічну оцінку - ⭐️⭐️⭐️. Автора вітаю з дебютом і наголошую - йому не треба зупинятись, а читачеві варто підтримати, попри мінуси.

[Анастасія ꒰⁠⑅⁠ᵕ⁠༚⁠ᵕ⁠꒱⁠˖⁠♡ · Rating 5 out of 5]

Коли я починала читати цю книжку у мене був маленький страх, що ця книжка мені не сподобається, бо в минулому місяці я читала теж від українського автора детектив і щось наші не дуже мені заходять, але тут мені все сподобалось. Було цікаво читати, хоча все було і передбачувано по антогоністах. А ще тут Вадим Чернов, головний персонаж, він міг бачити душі інших і мені якось мало було про це пояснень коли саме він став їх бачити, чи це після війни було і я пропустила цей момент, але оце трішки мені не ясно.

[Орися · Rating 2 out of 5]

У мене багато претензій до цієї книги. Сюжет ніби цікавий і заплутаний, але написано настільки примітивно! Ніби читаєш синопсис, який хтось вирішив видати.

І ніби є елементи моторошного трилеру: розкопані могили, загадкова психлікарня, корумпована влада маленького містечка, але найбільше чомусь запам'яталась фраза про головного героя: "Інколи треба застібнути ширінку і йти рятувати світ". Сцена з мацанням за груди молоденької вчительки і подальшими діями - лютий крінж. Російські класики, Сбербанк росії як місце дії одного з епізодів, посилання на рашку в кількох місцях і дослівно перекладені російські приказки - можна було б обійтись без цього всього.

[Victoria Okhrymiuk · Rating 1 out of 5]

Сюжет зацікавив і хотілося знати чим закінчується книга. Але написано максимально примітивно. З 250 ст. половина це переказ. Діалоги та дія дуже бідно описані. Читати було нудно. Якщо чесно я не розумію чому дочитала і не відклала цю книгу після перший 50 сторінок.

[Rosomahablk · Rating 3 out of 5]

Атмосфера кримінальних 90х чи 2000х (хоча самі події відбуваються у сучасному 2018 році), що може бути для когось плюсом або мінусом.
Дуже слабенькі і кострубаті діалоги (особливо що стосувалося допитів усіх причетних до розслідування).
Трохи підбішували застарілі і клішовані описи молодих жінок: обов'язково спокусливі груди, такі самі стегна, що у штанях "природа" хвилювалася і не давала спокою головному герою 🙄
Але попри вищевказані мінуси, книжка читала швидко, сюжет тримав увагу і змушував читати далі.

[Igor Mogilnyak · Rating 3 out of 5]

3,5⭐️

Як для дебюту, то скоріш норм. Вайб похмурості якраз на читання осінню, але мені мало що сподобалось. Маю другу книгу автора, сподіваюсь буде цікавіша.

[Ilona Leonova · Rating 4 out of 5]

Цікавий поліцейський детектив, який хотілось пошвидше дочитати, щоб дізнатись чим закінчилась справа.
В книзі є психлікарня, а я люблю про таке читати.
Ну і є моторошні, лякаючі моменти.

[Olena Landar · Rating 3 out of 5]

Це слабенька 3, із хорошого - вона легко читалась без емоційного чи інтелектуального навантаження, також саме місце подій атмосферне.
Що не сподобалось - діалоги, ось ця фішка з аурами, не розкриті персонажі та сцена в квартирі вчительки 🫩

[Tetiana Kostiuk · Rating 3 out of 5]

Ідея непогана, втілення так собі.
Діалогам не віриш, бо так не говорять люди, от наприклад:
1. "Вибачте, але ви не здаєтесь божевільною"
Ну да, божевільні ж мають бігати з висолопленими язиками і битись об стінку
2. "Ми хочемо попросити у тебе пробачення" - ніби хлопчаки в школі, а не поліцейські
3. "- Куди побіг другий?
- Не скажу!
- Говори, сволото! Хоч перед смертю не бикуй!"

Ще у нас гг грає прям в героя, який має рятувати світ, що дуже мене смішило, і в героя-любовніка:
""Якщо спробуєте її чимось образити, даю вам слово офіцера, що випадково познайомлю вас із бордюром"
Він то і засуджує коханок, але сам не проти сексом зайнятись. Яка ж це була крінжова сцена, краще б очі мої то не бачили.

Ну а ще я не зрозуміла для чого нам історія з блиманням душ, без неї було б навіть краще. Ну і про бандюків я не дуже люблю читати, тому така оцінка.

[Kira Krigier · Rating 2 out of 5]

На чемпіонаті графоманських текстів цей би посів перше місце.
Не розумію, навіщо я його взагалі дочитала 🥲
Я думала, в "МУРі" Любки всраті сцени сексу, але тут "Чернов штовхнув її на стола, готовий до входження" 🤌
Чергова книжка від КСД, яку редакторка та коректорка навіть не читали.

[Olya Zahvoyska · Rating 4 out of 5]

Загалом сподобалось. Хоч атмосфера бандитів з 90-х не дуже моя, але на початку - було і моторошно, і гостро. А фінал цілком закономірний, бо тільки так можна було це і вирішити

[Vik · Rating 3 out of 5]

«Порожні могили» — це саме той випадок, коли книга читається дуже швидко й легко, але загального «вау-ефекту» не залишає.

Що сподобалося:
– Динамічний сюжет, який затягує і не дає засумувати.
– Є кілька неочікуваних поворотів, і до самого кінця я так і не здогадалася, хто ж був тим самим загадковим персонажем, на якого полюють. Це, безумовно, тримало інтригу.

Що не дуже:
– Діалоги видавалися трохи непродуманими й рваними.
– Персонажі не розкриті настільки, щоб їхні мотиви чи вчинки були зрозумілими. Часом їхня поведінка здавалася нелогічною або поверхневою.

Загалом, книга підійде для одного вечора, коли хочеться чогось легкого та швидкого для читання. Але продовження я б, мабуть, уже читати не стала.

[Kate · Rating 3 out of 5]

Що ж, це було справді непогано. Книга динамічна, захоплива, атмосферна, легко читається і розважає вас у процесі. Чому ж тоді така оцінка невисока? Та тому що могло бути краще. І я прямо бачу, де саме могло б бути краще, а я не маю звички прискіпуватись і зазвичай просто приймаю правила, встановлені автором.
Та у цьому випадку є кілька серйозних претензій. Перш за все, у головного героя є така надприродна фіча - він бачить ауру людей чи що воно там таке. І я таки вам скажу, що користі з цієї фічі приблизно ніякої. Ніхто з тих, у кого аура була, скажімо так, гірше середнього, не прикидався сонечком. Всі вони одразу проявляли себе мудаками. Так що я не зрозуміла, навіщо у звичайний поліцейський детектив без будь-якої сюжетної потреби ввели містику, яка взагалі не ні що не повпливала.
Претензія номер два, і не лише до пана Мельника, а ледь не до всіх авторів детективів в Україні. Будь-яка жінка готова стрибнути в ліжко до головного героя просто тому, що він головний герой. От добре, з точки зору самого Чернова цей раптовий незрозумілий секс пояснили. Молоденька симпатична дівчина, а в нього стосунків не було років сто. А їй нащо здався якийсь незрозумілий мент, якого вона вдруге в житті бачить?
Третє - це діалоги. Вимучені та неправдоподібні, вони сильно заважали зануренню в події.
Тому так. Поки що три. Але я б купила наступні твори автора, сподіваюсь, що вони будуть і ми матимемо змогу побачити прогрес.

[Viki · Rating 4 out of 5]

Обрали цю книгу для книжкового клубу, дуже хотіли підтримати автора. Книга читається легко і швидко, можна прочитати за один вечір, в цілому дуже швидко відбуваються події, на перший погляд історія виглядає цікавою, задумка захоплююча, проте виконання залишає бажати кращого. А саме мова, одруки (це питання видавництва і редактора, звичайно), також не дуже зрозуміла, чому автор бачив душі людей і як це вплинуло на сюжет, хоча наприкінці історії автор наштовхує на думку, що можливе продовження історій про Чернова. Можливо, це знадобиться тоді. Також не дуже зрозуміла лінію з появою жінки і цим дивним романом між нею і померлим сторожем. Бо за їхню пару я зовсім не вболівала і ця лінія не дала жодних відчуттів, нажаль. Надіюсь, у автора в майбутньому будуть набагато більш пропрацьовані достойні твори.

[nnbooks · Rating 4 out of 5]

+1 за те, що автор земляк
Загалом не погано, добре висвітлена тема корупції та тих хто «зверху» в Україні. Розвʼязка доволі логічна, але думаю що шоку вона не повинна була визвати

[Daria · Rating 5 out of 5]

Тарас Мельник створив щось дійсно унікальне в сучасній українській літературі. "Порожні могили" – це не просто роман, а майстерно сплетений квест у темних куточках людської свідомості, що змушує замислитися про глибину морального вибору, силу страху та межі людяності. Ця книга заворожує з перших сторінок, і кожен її розділ залишає по собі відчуття тривоги, що тримає читача в напрузі до самого фіналу.

Перш за все, варто відзначити атмосферу роману. Тарас Мельник – справжній майстер створення моторошного, гнітючого середовища. Автору вдалося перетворити знайомі реалії на декорації для складної, багатогранної історії, де кожна деталь набуває особливого значення. У книзі багато моментів, які можна назвати кінематографічними: від описів покинутих місць до символічних сцен, які відкривають приховані мотиви персонажів.

Сюжет книги – це окрема насолода. Хоча він здається лінійним на перший погляд, автор майстерно переплітає події, що змушує постійно сумніватися у власних здогадках. Тут є і детективна інтрига, і філософські роздуми, і навіть трохи містики. Мельник обережно розгортає перед читачем шматочки пазлу, але ніколи не дає готової відповіді – усе доводиться обмірковувати самостійно.

Особливо хочеться відзначити персонажів. Вони – не просто герої історії, а живі, складні й суперечливі люди. У кожного є своя мотивація, приховані страхи та темні таємниці. Автор уміє показати найтемніші грані людської натури, але водночас залишає простір для емпатії й співчуття. Читаючи, мимоволі починаєш замислюватися: як би ти сам повівся в подібній ситуації?

Мова роману заслуговує на окрему похвалу. Лаконічна, але багата, вона передає кожну емоцію, кожну деталь так, що вони залишаються в пам’яті надовго. Автор не використовує надмірного пафосу чи складних конструкцій, але його текст наповнений глибиною й метафорами, які поступово розкривають справжній зміст історії.

"Порожні могили" – це книга, яка викликає емоції. Страх, сум, захоплення, навіть злість – усе це відчувається, коли перегортаєш сторінки. Але, попри похмурість і напруженість сюжету, роман залишає після себе відчуття очищення. Це не просто розважальне читання, а літературний досвід, який примушує замислитися про важливі речі: про силу людського духу, про те, що ми залишаємо після себе, і про те, як наші дії впливають на інших.

Ця книга ідеально підійде тим, хто шукає не лише захопливий сюжет, але й глибокий зміст. Вона сподобається шанувальникам інтелектуальних детективів, психологічних драм та історій із неочікуваними поворотами. Тарас Мельник створив не просто роман – він створив історію, яка залишає слід у серці й довго не відпускає навіть після завершення читання.

Якщо ви готові до книги, яка випробує ваші нерви, змусить співчувати й одночасно боятися, "Порожні могили" стануть ідеальним вибором. Тарас Мельник вкотре довів, що українська література може бути не менш захопливою, ніж світові бестселери. Моя оцінка – безумовні 5 із 5.

[Iryna · Rating 3 out of 5]

Коли захотілось чогось легкого і ненав'язливого.
І цілому книга зі своєю задачею впоралась, але мені здалось, що твір ще потребує щоб над ним попрацювали. Звісно то таке, вимагати редактури від автора який зараз боронить країну, але тут певно мали б вступити в роботу КСД, а по факту маємо що маємо.
Сам текст написаний дуже просто, наче шкільний твір, ще й є дивні звороти типу "волосся заплетене в овал", або непотрібні сухі описи "він взяв чашку лівою рукою".
Абсолютно крінжова сцена сексу, і знову, знову, знову об'єктивізація і примітивізація жінок. Я це зустрічаю вже в третій книзі підрід від українських молодих авторів, і я прошу, припиняйте це.
Містична лінія в цій книзі не потрібна в-за-га-лі. Я не зрозуміла, нахіба ГГ паранормальні здібності, бо ніякої ролі в сюжеті вони не грають, а характери негативних персонажів зрозумілі і без "блимання" яке бачить Чернов. Хіба що ці здібності якимсь робом знадобляться герою в продовженні якщо воно планується.
Типова проблема детективів від початківців - головний герой не сам розв'язує задачі, а сценарій тягає його як ляльку підсовуючи в потрібні місця і ситуації.
В фіналі маємо потенційну серію про український Ґотем і свого українського Бетмена. Але хотілось би щоб КСД все таки краще працювали з авторськими текстами і доводили їх до готовності, а не видавали звично для себе сирий продукт.

[Marka Lib · Rating 4 out of 5]

Друга підряд книга мого осіннього читання й на початку оповіді автор влаштовує героям на кладовищі незабутню нічку!

Анотація обіцяла мені якийс фарс і трагікомедію, спраглий до походеньок молодик влаштовується на роботу на кладовище нічним сторожем, але не для підробітку, а для законної підстави не ночувати вдома, а бігати до молодої коханки. Хитрий план швидко став програшним: зранку поліціянти мали привід розслідувати дивну смерть в порожній могилі. Тож чорна комедія перетворилася на жаский трилер.

В поліції справу передають капітану Чернову: виявляється сліди можливого убивці або розкопувача могил ведуть до сусіднього муніципального закладу - психіатричної лікарні. Майже всю недовгу розповідь автор влаштував на локаціях кладовище-лікарня. Й жаского й не зрозумілого буде тільки додаватися.

Лише наприкінці розвʼязка покаже, що найстрашніше відбувалось у кабінетах високих чиновників, які як ляльководи вирішували кого залякати або підставити, щоб обібрати, й спровадити до особливого лікарняного відділення або камери, або до безіменної могили..

[Julie Dreamland · Rating 2 out of 5]

З хорошого: книжку реально можна прочитати за день. Сторінок небагато, сюжет динамічний, задумка цікава, а кінцівка вийшла доволі реалістичною. На жаль, це й усе, що мені сподобалось.

Не думала, що таке можливо, але при всій динаміці текст виявився нудним. Події тяглися, персонажі не чіпляли, імена та цифри просто прослизали повз голову, не залишаючи жодного сліду. Діалоги картонні, описів замало, глибини і якогось логічного бекграунду героям катастрофічно бракує.

А ще ця книга наскрізь просякнута безвихіддю. Так, показано реалії правоохоронної системи — і відчуття, що законним шляхом справедливості тут ніколи не доб’єшся. Але, замість драматичної сили, вийшло радше важке й виснажливе читання.

Ну і сексистські кліше про жінок тільки добили. Любовна лінія — крінж, а сцена у квартирі вчительки взагалі мене добила — і, на жаль, не в хорошому сенсі.

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

Написано дуже погано, як і половина перекладних трилерів. Але сюжет цікавий, як у другої половини перекладних. Дочитав з інтересом, не звертаючи увагу на кострубаті конструкції типу "прослідував слідом за нею" або "кабінет з виглядом на саме страшне місце" і невдало перекладені з російської фрази.

Щиро бажаю авторові гарного редактора і наполегливості для творчого зростання, думаю що з цього може вийти крута книжка у майбутньому!

Динамічний трилер, який читається заради розваги за вечір або за одну поїздку у поїзді. Не обтяжений нічим, проте прикрашений чудово мерзенною атмосферою.

[Janna Darc · Rating 4 out of 5]

Цікавий детектив. Суміш кримінальних розбірок, брудних копів і сильних світу цього з ноткою містики. Основними місцями подій є цвинтар та психлікарня, що дадає специфічної атмосфери. Плюс, сподобалось, що головний герой, внаслідок пережитих ним подій і набутого на військовій службі досвіду, має паранормальні здібності - бачить справжні, гнилі, личини поганих людей. Буде дуже цікаво побачити, як ця здібність допоможе головному герою в майбутньому. І дуже цікаво буде почитати наступну книгу про розслідування у Хмельницькому, бо виглядає воно багатообіцяючим.

[Iryna · Rating 4 out of 5]

Чудовий цікавий,динамічний та частково містичний роман.Дуже хороший сюжет,що відразу й не здогадаєшся в чому справа.
Хоча я б не здивувалась якби це була реальна історія,адже наша країна тоне в таких людях.Не дивлячись на невеликий обсяг книги розв’язок довготривалого злочину,назвемо це так, відбувається поступово,цікаво і не так написати аби написати.Було неочікувано,що в романі крім злочину і розслідування ще знайдеться місце для почуттів.З цим героєм вийшов би чудовий подальший цикл.

[Hannah Grunge · Rating 4 out of 5]

Не сказати, що це найкраща книга, яку я читала, але мені сподобалося. Були цікаві повороти сюжету, достатньо екшену.
Часто недолугі діалоги. Але сюжет цікавий, хоч я і не була впевнена, що мені сподобається така атмосфера кримінальних 90-х. Тож для мене це 4/5.

[Valeria Kostyuk · Rating 4 out of 5]

Книга сподобалась: читати легко, цікаво, динамічно, хоча і досить передбачувано. Але оця ідея з душами: не ясно, для чого вона, бо в розслідуванні взагалі не допомогла, а я очікувала, що вона буде головною. Можливо, її будуть розвивати в наступних книгах?

[Irene · Rating 3 out of 5]

3,5

[drakosikova · Rating 4 out of 5]

Легкий детектив в стилі НТВ 2010х.
Цікаво та швидко 👍🏻

[Temzdra · Rating 5 out of 5]

Гроші та влада. А на що Ти готовий заради цього???

Книга попала в руки випадково. Неочікувано, цікаво, моторошно, специфічно, оригінально, затягує. Дякую за книгу.

[Zinoviia Kinter · Rating 5 out of 5]

Класний трилер- детектив. Дуже не очікуваний, подекуди виглядає наче є містика та її немає. Дуже зайшов 🤓

[Igor · Rating 2 out of 5]

Сумбурне, наче пошматоване котом на клапті лахміття, а не цілісна книга.

[Sonia Leleczkina · Rating 5 out of 5]

Дуже цікава книга! Завжди непередбачуваний кінець та цікавий сюжет! Захоплює з перших сторінок. Дуже люблю ці містичні детективию! Один з моїх улюблених Українських авторів!