Що відбувається в цьому світі?🙈 таке шось твориться, нічо не зрозуміло. Мене кидало від «ох і дитячий садок» до «бугагаг, давайте ще».
Авторка напхала сюди все що можна😁
Крилаті мужчинки - є.
Пустельний червʼяк зубастік - є.
Якийсь криваво-кислотний дощ - є.
Невʼєбєнна сила героїні (і де кінець цієї сили поки не відомо) - є.
Головні мужчинки апасні і всі їх бояться - є (і теж сила силенна і кінця краю не видно😁)
Шо ще? Якщо в другій частині вилізе раптово Різенд з «Сена, дарлінг» я вже не здивуюсь🙈
А ще нашу гг Сену кидають в ями частіше, ніж вона встигає кліпнуть. Стільки подій на квадратний метр, що я в шоці😁 не встигла з однієї сраки вилізти гг, як потрапляє в іншу, нон-стоп. Бідолашка😬
Але Сена не шмаркля і не ниє. Впала, встала, обтрусилась і готова до нової ями😁
Чг такі крутелики, що відрубають голови, виривають серця і випускають кишки направо і наліво, і нічого їм за це не буде😎ну подумаєш, їхню пару захочуть ще більше людей прибить🤪
Сподобалось, як героїня спочатку давала відсіч своїм придуркам парам, не стелилась💪🏼 як теж з них знущалась🤩
Виявилось, що вони і не придурки зовсім🙈 а няшечки, звісно. Але коли розкрилась причина придурошності, то я була в шоці чому вони її не прибили🫤 вони ж так легко всіх стирають в порошок, чому не її…
Через те, що події несуться дуже швидко, я не відчула моменту, коли гг перейшли від «фу, ненавиджу» до «хто це з тобою зробив» і «вічний стояк» до «щенячих оченят і пристрасті».
І дуууже бісило, що гг кожного разу в ситуації пиздеця і «зараз здохну» закривалась від пар🙈 це говорили-балакали, сіли й заплакали😁 замість покликати на поміч всьо сама😁 а враховуючи, що ситуації пиздеця майже на кожній другій сторінці, то це дуже забембало.
По моїй писанині можна подумати, що книга не сподобалась, але мені сподобалось🤣 це таке розважально-відпочивальне роментезі, де нема глибоких переживань і якоїсь особої логіки, але читається запоєм і неможливо відірватись🥹 хочеться дізнатись, що ще напхає авторка 😁 точно буду продовжувати і чекати третьої частини❤️