34 сонячні дні і один похмурий

by Оля Русіна, Настя Слєпцова (Illustrator)

Чи не кожен у своєму житті переживав якісь особливі пригоди під час літнього відпочинку на березі моря. І про це — нова повість Олі Русіної «Тридцять чотири сонячні дні і один похмурий». Дві дівчинки Анни: одна — приморська мешканка, друга вперше потрапила на літній відпочинок до моря — переживають дні напруженого знайомства, пригод, небезпек і зміцнення своєї дружби. Разом із Маркіяном, братом місцевої Анни, вони влаштовують детективне розслідування щодо чоловіка з чайками, борсаються в таємницях творчої молодості Анатолії та дядька Стефана, переживають смертельні небезпеки та мріють про ночівлю на старому маяку...

Genres: Childrens

80 pages, Hardcover

First published January 1, 2018

About the author

Пишу книги для дітей та балакаю на радіо.

Reviews

[Ksenya · Rating 3 out of 5]

Дуже мила, літня, трішки хіпстерська книжка про одне літо.
Дві Анни, один Маркіян, один Матвій, одна Стефанія та одна Анатолія.
Чоловік з чайками, жінка на візку, людина із кіноапаратом, море, закинутий маяк, драматична історія із хепі-ендом.
Прочитати, наче кліпнути і згадати про тепле море.

[Ksenia (vaenn) · Rating 2 out of 5]

Це була хороша ідея, яка час од часу навідує сучасних українських письменниць: написати дитячу книжку про приморські канікули з точки зору дитини, яка в тому містечку живе. Ні, навіть не так. Це було кілька хороших ідей: додати до канікулярно-літнього дискурсу дівчинку, яка впевнена, що ніколи не помре, і тому готова до будь-якого ризику, а ще кількох диваків майже іоселіанівського розливу і кілька затишно-похмурних таємниць. Шкода тільки, що ці ідеї збилися в купу, схопилися за ручки і нікого більше до свого кола не пустили.

Окрім справді хороших ідей ця крихітна дитяча повістинка має солідний такий пакет проблем. Непевно-нервовий наратив (тут лірична героїня - доросла, яка згадує дитинство, там проривається адекватно дитинна оповідь (я б навіть сказала, що трохи молодша за загадані 10 років), десь ізнову згадуємо, що це ретроспектива і від того в монологу трапляються короткочасні напади гострого канцеляриту). Проблемну стилістику (як жеж розповідь про літнє кафе у південному приморському містечку обійдеться без чарівних слів "філіжанка" та "кельнерка"). Схильність недорозкривати характери, кидати розпушені кінчики непідв'язаних сюжетних ліній, не реалізовувати будь-які виразні натяки як не на магічний реалізм, то на легкий сюр, назва, яка не збігається із сюжетом (зате звучить нарядно) - отаке от всяке. А от закінчувати нічим - це для канікулярної прози майже нормально, тут авторка навіть за півтори сторінки до кінця все це спробувала якось заокруглити. "Отаке". Чудовий замисел, який став книжкою раніше, аніж перестав бути чернеткою симпатичного тексту.

[Vityska · Rating 4 out of 5]

Дивно їхати кудись на відпочинок, якщо ти й так живеш біля моря. Чи, може, навпаки? Оля Русіна розповідає про те, який вигляд має життя у приморському містечку очима Анни, дівчинки, яка лишається тут, коли усі відпочивальники їдуть. Вона спостерігає за тим, як море з бірюзово-синього стає сталево-сірим і марно сподівається, що хтось із «літніх друзів» виконає обіцянку і запросить у гості чи бодай надішле листівку.

Зустріч героїні з іще однією Анною не те щоб надто щось змінить, але разом із цією загадковою тезкою, яка любить вишні й переконує всіх у тому, що ніколи не помре, вона проживе 34 особливі сонячні дні й один похмурий. Їхня дружба виглядає дещо ірреальною і спершу дуже нагадує ще одну історію з цієї добірки (випадково чи ні, але й там головна героїня зветься Анна), однак тут усе по-справжньому.



Звичайне містечко, у якому живуть незвичайні люди, – чоловік-із-чайками, головний персонаж дитячих лякалок; Анатолія – жінка, яка сидить у кріслі-гойдалці на березі моря і має надзвичайний талант ловити моменти життя і фіксувати їх на папері; кіномеханік Стефан, який щовечора крутить курортникам фільми, які, кажуть, знімав сам у минулому житті. А позаду цих персонажів – море, старий маяк і так багато простору для пригод, які можуть з тобою статися, якщо в тебе є друг, з яким ти можеш їх розділити.

«34 сонячні дні і один похмурий» – це історія насамперед про літо і нетривку «курортну» дружбу, але також і про самотність та мрії, яким навряд чи вдасться здійснитися.

Але, крім цього, Оля Русіна нагадує читачам про те, як важливо бути уважним до тих, хто поряд – однаково і до дітей, і до дорослих. А в одному короткому, але промовистому епізоді демонструє, які катастрофічні наслідки може мати спонтанний вияв колективної агресії. І таких яскравих епізодів у ній є вдосталь. Взагалі ж, якщо провести кінематографічні паралелі, «34 сонячні дні і один похмурий» – це радше не фільм, а кліп, без сумніву, дуже теплий і «ламповий». Хтозна – можливо, це саме те, що треба новому поколінню дітей – поколінню із «кліповим» мисленням.

[Oksana Artemenko · Rating 4 out of 5]

Могла би вийти гарна історія, якби її трохи дописати. Відчуття, що вона коротка і через це випущені моменти, які є зрозумілими для автора і які не знає читач. Залишилось відчуття недосказанності.

[Natalka · Rating 4 out of 5]

Акварельна замальовка про життя дітей і дорослих у курортному містечку. З очевидних плюсів - гарне оформлення книжки і приємний авторський стиль Олі. З реалістичної історії інколи пробивається символічний підтекст. Цікаві описи і деталі, виразні персонажі не можуть не радувати мене в українській підлітковій прозі. Окремий ріспект авторці за вибір місця дії, люблю курортні містечка, вважаю, що їх теж треба проговорювати. Їх історії - неначе фільми на стіні під час літнього кінопоказу.

[Анна Савіна · Rating 5 out of 5]

Дуже мила та коротка історія про одне літо на морі зі своїми пригодами!

[akula kulak · Rating 1 out of 5]

мені хотілось щоб та чудернацька безсмертна дівчинка в кінці кінців вмерла))

[Kateryna Yanvarova · Rating 5 out of 5]

Літня коротка історія на один вечір про дружбу дітей на березі моря в курортному містечку. Про те, як живуть люди, які в ньому народилися і відпочиваючі. Читаючи книгу я згадувала, як сама була дитиною і відпочивала на морі, заводила друзів на декілька тижнів, прощалася з ними. Книга віє затишком і теплими спогадами.

[Kira Sakhno · Rating 5 out of 5]

Дуже легка книжка з класним літнім настроєм, але з купою всяких ще історій маленьких та загадкових, які додають цікавої такої атмосфери. Цікаві персонажі, особливо історії дорослих які живуть навколо.

Смачна книга, скажімо так. Хочеться перечитати якось.

[Kramyana · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалось! Читається легко, і дуже скоро, але атмосфера і історія мені дуже сподобались! Рекомендую! :)

[Maryna · Rating 4 out of 5]

Ця книга - подорож в літо і в дитинство.
Біля моря, в невеличкому містечку, де усі всіх знають, живуть братик із сестрою: Анна та Маркіян. Білошкірі новенькі відпочивальники, що придивляються до сувенірів, літні кавʼярні, тепле море...
Дівчинка Анна, що нещодавно приїхала сюди із батьками, сміливо знайомиться із Анею і Маркіяном, і літо з новою подругою стає цікавішим. Діти вчаться плавати, спостерігають за дорослими, мріють і роблять дурниці. Чудове безтурботне літо, де, як сказала одна читачка про цю книгу, "нічого не відбувається"). Не буду сперечатися: в цій книзі ви не знайдете карколомних пригод чи філософських тем, зате тут є сонце, літо, дитинство і наше українське море.

[teaaminnt · Rating 2 out of 5]

ставили виставу по цій книжці, п'єса вийшла цікавішою та добрішою. Можливо якби прочитала книгу перед п'єсою то оцінка була б вища. А ще фінал дуже обрізаний, як на мене

чоловік з чайками – це окремий біль, дуже шкода його.

[Nadiya Bilous · Rating 4 out of 5]

Wonderful kids book - open and honest)

[Lola · Rating 2 out of 5]

Парадокс вивчення мови: треба багато читати на своєму рівні, але читати ось такі наївні безглузді книжки вже сил немає