Збагнути Росію. Свідчення очевидців

by Олександр Палій

Ця книга — зібрання свідчень очевидців, представників різних епох: послів, співробітників дипломатичних місій, офіцерів, купців — про країну, що нині зветься Росією.
Цікаво, що російська цензура не хотіла таких свідчень. Російські переклади іноді свідомо спотворювалися перекладачами, а деякі визначні твори, уривки з яких наведено тут, ніколи не видавалися російською мовою — зрештою, українською теж.
Книга стане в пригоді вій­сько­­вим, дипломатам, бізнесменам, а також усім, хто хоче (або не хоче) мати справу з Росією.

Genres: History, Nonfiction, Ukrainian Literature, Ukraine

400 pages, Hardcover

Published January 1, 2020

About the author

Український політолог, історик, публіцист.
Автор книг:
«Ключ до історії України» (2005),
«Навіщо Україні НАТО» (2006),
«Історія України» (2010).
Лауреат премії імені Джеймса Мейса 2012 року.

Reviews

[m. · Rating 5 out of 5]

Рівно 400 сторінок нагадувань про те, що русня непотрібна.

[Vira Kuryko]

Свідчення упорядник викладає хронологічно й ти ніби занурюєшся в російське життя від давнини й до дев'ятнадцятого століття. Але якщо не дивитися на датування свідчень, то хіба за деталями побуту можна зрозуміти, про який час йдеться. Але якщо вирвати окрему цитату, то заледве зрозуміти - це Московія сімнадцятого чи СРСР двадцятого століття. За послами чи мандрівниками з інших країн постійно ходить сторожа, яка не дає їм можливості поспілкуватися з місцевими, щоб збагнути їх. Місцевим теж заледве дадуть поговорити з іноземцем. Це царські поплічники ходять за ними чи кадебісти?

До того ж тут ви знайдете багато знайомих висловлювань про Москву, але в повному контексті. "У Росії розмова дорівнює змові, думка дорівнює бунту, на жаль!" - пише французький мандрівник Маркіз де Кюстін про Росію 1839 року й розгортає небачено прекрасний опис життя росіян та їхні звичаї.

Свідчення різних іноземців часто схожі в якихось деталях московської буденності. Усі згадують надмірно нафарбованих жінок, весільні звичаї, коли наречена цілує чоботи чоловікові, надмірну позірну релігійність без заглиблення в суть. Часто згадують батіг, обов'язковий атрибут на стіні у будинку подружньої пари, яким чоловік б'є дружину, щоб виявити любов чи щось таке. Цікаво, що іноземці найчастіше відділяють козаків від росіян і навіть стверджують, що це зовсім різні народи - звички, поведінка, прагнення - усе інше.

Я би хотіла прочитати подібну книгу про різні країни. Щоби починати від найперших свідчень і до останніх. Про Україну також.

[Iana Polianska · Rating 5 out of 5]

Вони кончені і завжди такими були. Швидше за все, такими завжди і будуть.
Вибачте за спойлер книжки

[Yuri Lementarchuk · Rating 5 out of 5]

Цікава ідея , викласти історичні свідчення купців, мандрівників, послів про Московію. Часто ми обмежуємося 20-им століттям, пояснюючи російські нарративи, але їх коріння значно глибше, навіть раніше за Переяславську раду. Російська диктатура зразка 16-го століття, мало чим відрізняється від сучасної. Вона така ж стара як і фраза "Бьет значит любит",залізна завіса, яскравий make-up, ведення воєн числовою перевагою. Російська неволя, як і українська воля це наші давні традиції.

[Iryna Paprotska · Rating 5 out of 5]

У контексті стану в Україні - варто читати усім. Навіть якщо прочитати пів книги, то буде зрозуміло, що з 1500 року мало що змінилось. Мало що змінилось не вцілому, а у свідомості росіян. І якщо кожний це засвоїть - то в 3022 ми також будемо пам'ятати, що у нас за сусід і як з ними поводитись.. бо ризики будуть такі ж самі..

[Mariia Viktorivna · Rating 5 out of 5]

Цю книгу не можна оцінювати сподобалась/несподобалась, бо читати про росію 16,17 ст це ще те випробовування, але вона дуже корисна, щось підтверджує, щось спростовує.

Читаєш сторінку за сторінкою і думаєш, так виявляється це вже було, ось звідки ноги ростуть:
- ріки крові, особливо за Івана Грозного, при чому в прямому значенні цих слів;
- пропаганда;
- теракти (Борис Годунов і не тільки, робили підпали Москви спеціально, щоб відвернути увагу людей від інших проблем);
- пияцтво (просто єдина відрада, постійне і непомірне пияцтво чоловіків, жінок і т д);
- надмірне використання жінками різних фарб (яскравий макіяж);
- суцільна недовірливість до всього і всіх;
- рабство (після звільнення з рабства самі себе могли продавати повторно в рабство) і автократія (якщо так розібратись то ці бідні люди ні при якому іншому режимі і не жили);
- продаж дітей, дружин в рабство;
- церква тісно пов'язана з владою, якщо патріарх наприклад не згоден з політикою князя/царя вбили і призначили іншого;
- суцільний содом (були навіть свідчення про зоофілію і одностатеві відносини);
- "б'є значить любить";
- дуже хитрі в купівлі і продажу;
- обман цінується;
- дуже витривалі, можуть задовольнятись малим;

З свідчення в свідчення можемо бачити багато повторів, що лише переконує в правдивості інформації, раджу читати порційно бо іноді волосся дибки стає.

Коли читала спогади Маркіза де Кюстіна "Росія в 1839 році", була дуже здивовано, виникало враження що це написала людина, яка ось нещодавно відвідала росію.

Трошки викликав дисонанс спогад про козацьку Україну, дуже приємний по відношенню до українців, але для мене він не вписувався в загальну канву, адже ж ми говоримо про росіян.

росія 19 - 20 ст. це те що виросло з росії 16-18 ст. абсолютно закономірно. Апелювати до росіян поки не має ніякого сенсу, маємо робити своє.

"Ката за його ремесло тут не зневажають і посада ця часто продається великим купцям і перепродується ними..."

"Їхні жінки дуже ласі на іноземців..."

"Правління у них чисто тиранічне: всі його дії спрямовані на користь і вигоду одному цареві"

"...небезпечним людям затикають рот, а незручні факти зображують так, ніби їх не було; завдяки цьому влада може дозволити собі все що завгодно..."

"У росії любов до парадів не знає меж. "

"Жоден народ у світі не приховує своїх справ ретельніше ніж московський."

"І хай додому іноді поверталася половина воїнів, однак московити вдають, ніби в битві не втратили жодного."

[Oleksandr Golovatyi · Rating 5 out of 5]

Швидкочитання: підбірка книг (промо-лінк)

Нотатки з книги:

"Для розуміння природи особлиовстей Росії слід знати, у яких історичних обставинах формувалася ця країна."

"варто відзначити цікавий факт, який за радянських часів можна було визнавати науковцями, але було заборонено науково осмислювати. Річ у тім, що кам'яна доба на території Центральної Росії - в осередку формування російського етносу - закінчилася на кілька тисяч років пізніше, ніж у більшості країн Європи. Так, приміром, на території України кам'яна доба тривала в різних регіонах до 5-3 тисячоліття до нашої ери. Натомість на території сучасної Центральної Росії, де згодом сформувався російський етнос, кам'яна доба тривала до кінця 1 тис. до н.е., а подекуди й до 1-2 тис. н.е."

"у Росії - навпаки, суспільство часто ставало на бік деспотів. Досі в російській мові є словосполучення "фількіна грамота" на позначення чогось безглуздого і нікчемного. Це словосполучення відсилає до грамот московського митрополита Філіпа Количева, який закликав царя Івана Грозного припинити дошогубства. Як видно, в цьому диспуті населення підтримало тирана."

"нищівне для усталених соціальних структур монголо-татарське іго тривало в Росії утричі довше, ніж, наприклад, в Україні (у 1237-1480 роках проти 1240-1320 рр). А періодична залежність Москви від держав Чингізідів тривала аж до початку XVIII століття."

"слід усвідомлювати, що багато століть суть російської історії значною мірою зводилася до боротьби з віяннями з Європи та до стирання слідів європеїзації режимами - монголо-татарами, Іваном Грозним, більшовиками, Путіним."

"варто розуміти, що менш ніж двісті років тому майже 90% росіян були рабами, котрих продавали на базарах. І це тривало в Росії протягом усієї історії Московщини до 1861."

[Book · Rating 5 out of 5]

«Збагнути Росію. Свідчення очевидців:Від Геродота до Костюна» Олександр Палій

Книжку я прочитав дуже швидко, буквально за два дні, захопила з п��рших сторінок. Я люблю читати історію, тим паче, коли це якісна література, де багато цікавих фактів.

Хочу наголосити, що русня це не люди і не нація. Країна створена штучним образом на брехні, приниженнях, вбиствах, інтригах та знущаннями над своїм «народом», не має права на існування.

Автор зробив шикарну книгу, зібрав безліч описів московії: від політичних, філософських та релігійних діячів минулих століть. Де вони показують нам цю недокраїну, яку ми і так знали, яка вона насправді, у вигляді концтабору.

Різні діячі описують її по різному, але вони зазначають ставлення влади до народу. Як будувалась країна, як відомі русняві царі та сакральний приходили до влади, який терор вчиняли проти непотрібних людей, все це ви зрозумієте прочитавши цей твір.

Я задоволений прочитаним, насолодився по повній і зрозумів, що більше ніж за 500 років політичний устрій країни не змінився взагалі, відношення і т.п передається через роки.

Якщо не буде рабів в цій недокраїні, не буде і самої країни.

Книгу раджу для прочитання всім.

10/10

[Pavlo Zajats · Rating 4 out of 5]

Кращого пояснення про те, що таке наш ворог і звідки випливає вся мотивація вчинків того чорного народу, я ще не зустрічав. В книжці дуже багато посилань на різні джерела, які часто повторюються в своїх судженнях та тлумаченнях поведінки кацапів(тому рейтинг 4, а не 5), але в більшій мірі ця книга відкрила мені дуже багато нового і цікавого про нашого головного ворога, який, якщо ми хочемо мати майбутнє серед цивілізованих країн, має залишатись нашим ворогом завжди.
Дуже рекомендую прочитати всім для розуміння чому варто по максимуму викорінювати все, що пов'язано з даним народом, з нашого з вами життя.

[Loskotka · Rating 5 out of 5]

Сильна книга і чудове доповнення до праць В.Б.Білінського, так би мовити, останні штрихи до портрету московитів. Ница й потворна, тупа злобна худоба. Дав же б-г сусідів(

[Bogun Greyhate · Rating 5 out of 5]

Читаючи, весь час ловив флешбеки. І це дуже дивно, бо тут писалось про далеке минуле.
Хоча ні, все так. Пройшли сотні років, а ці нелюди як були бидлом, так і залишились.

[Teti Chudyk · Rating 5 out of 5]

Після 1/3 книги складно змушувати себе читати ці свідчення, бо з кожним витком часу жорстокість, недалекість і підкорливість росіян виводить з себе.
Неймовірно важлива книга для всіх, хто хочуть зрозуміти росіян і осягнути їх гидотність.

[Anna Kondrics · Rating 4 out of 5]

Однозначно вартує прочитати тим, хто й досі не вірить, не розуміє, що ми не один народ. І що такій країні як росія не місце в цивілізованому світі.

[Oleska Tys · Rating 5 out of 5]

Ще одне свідчення того, що росія завжди була країною злодіїв та рабів, країною бруду та гною. Кожна згадка описує все болото та раболіпництво, тиранію та безчестя. А Кюстін описав сучасну росію ще два століття тому, ніби нічого і не змінилося.

Рекомендую до прочитання усім

[Ksenia Bliznets · Rating 5 out of 5]

Книжка дуже цікава! Раджу.
Розгорнутий відгук написала тут⬇ https://m.facebook.com/groups/vrajenn...

[Maryna Lukashuk · Rating 5 out of 5]

Часто ловила себе на думці - а це про росіян нинішніх? Ну вже дуже схоже… «Мистецтво» воювати та й існувати.

[Y_Y · Rating 2 out of 5]

Автор (скорее, составитель) просто собрал все, до чего смог дотянуться, и разложил в хронологическом порядке. Никакого осмысления. Просто 400 страниц про пьянство, некрасивых и блудливых женщин, ужасные пытки, трусость и подозрительность русских. И про каких-то самоедов.
+ Хорошая идея.
+ Замечательные иллюстрации.
- Идиотское и непрофессиональное предисловие/послесловие.
- Читать скучно, так как автор не снизошел до написания собственно авторского текста, который бы просветил читателя об обстоятельствах, в которых были написаны тексты, о политической обстановке в государстве и в мире.

[Anna · Rating 5 out of 5]

"Народ, який проголошує смиренність найпершою чеснотою, заповідає нащадкам тиранію, нехтує власними інтересами. Крім того, він не виконує свого обов'язку..." Маркіз де Кюстін 1839рр

📖 Збагнути росію"
🧔 Упорядник Олександр Палій
📖@ababahalamaha

Цю книгу потрібно прочитати, щоб зрозуміти корінь біди якої зазнають народи, яким "пощастило" бути сусідами московитів. Та не для того щоб "панять і прастіть" і не для того щоб возвеличувати себе і тішити своє его, а для того щоб знати з чим ми маємо справу. І зрозуміти, хто ще не зрозумів, що на путіні це не закінчиться, мало того, його наступник може бути ще гіршим.

Прочитати і збагнути... себе. Так, це неприємно чути, але травми московитів дісталися і нам. Перебуваючи 300років під їхнім гнітом, особливо дісталося нам за останні 100 років. Наративи, які присутні в нашому суспільстві:"б'є значить любить", "ставлення до чиновників, як до якихось божків", "пити за будь-якої нагоди", "краще промовчати, щоб не було ніяких проблем", а найголовніше насадили меншовартість.

Прочитати, щоб збагнути, що українець ніякий не брат російцю. І не хоче ним бути . Збагнути, що працювати потрібно і над собою, щоб викорінити, оті всі неврози і в нашому суспільстві. Щоб зрозуміти, що якщо не дай того Боже, ще сто років окупації Україна не витримає. Щоб збагнути за що і проти кого ми боремося. Збагнути, що роботи ще багато, як над собою так і задля перемоги.

Робота над цією книгою пророблена величезна. А її оформлення можна розглядати годинами. Дякую видавництву та художнику Андрію Єрмоленко. Прекрасне видання і потрібне. Рекомендую всім хто воює проти них, хто має справу з московитами, чи хто не хоче з ними мати нічого спільного.

[Liudmyla Mostepaniuk · Rating 2 out of 5]

Огида. Це головне відчуття, що виникло в процесі читання.
А також бруд, від якого хочеться відмитися. Бруд від описаних способу та устрою життя; думок та переконань; прагнень бути пригнобленими і задоволення від рабства; рис характеру та поведінки; алкоголізму, канібалізму, гомосексуалізму, розбещеності….

«Книга написана не для того, щоб збиткуватися з чужинецького способу життя – і ставати гіршими, а щоб знати суть і ставати сильнішими», - говорить автор.
Дійсно, після гидливості, яка заполонила всю мене під час читання, виникло непереборне бажання бути кращими – і зовні, і внутрішньо. Так, ми абсолютно інакші і лише будемо поглиблювати та підкреслювати цю відмінність!
От не уявляю, як у кінці XVI чи на самісінькому початку XVIІ століття багата і знатна бояриня їде в гості або до подруги, що випливає зі свідчень шведського посланника Петра Петрея.
Зверну увагу на інше: книга вийшла в світ у 2020 році, отже зібрані матеріали опрацьовувалися ще раніше. Вражає, що свідчення, задокументовані у ХV-XVI століттях, є актуальними сьогодні, як ніколи…

[Альона Чорна · Rating 4 out of 5]

Російська диктатура, звичаї, суспільні настрої та наративи - важко відрізнити 16 століття від сьогодення. Спогади Маркіза де Кюстіна взагалі настільки актуальні і зараз, що я пару раз дивилась на дату, чи точно це 1839 рік.
Царі міняються, а народ залишається все тим самим. І постає закономірне питання: «Чи це влада винна, що такий народ? Чи це народ не може існувати без диктатора у владі?»
Раджу прочитати усім тим, хто досі вірить, що ми «адін народ».

«Політична покірність стала для росіян культом, релігією. Наскільки мені відомо, немає іншої країни, де б жертви боготворили своїх катів! Вони згодні поклонятися тигру замість Бога - аби лише не загинула їхня імперія. Довготерпіння жертв лякає мене навіть більше, ніж шаленість тирана. Навіть більше, я з жахом помічаю, що, як би не змінювалися обставини, ті самі погляди росіяни сповідують донині, тож, якби народила російська земля другого Івана IV, все повторилося б знову.»

[Vik Vik · Rating 5 out of 5]

Крута робота, попри те, що часто свідчення, наведені автором, повторювались. Втім, це тільки підтверджує, що сутність московитів, яка незмінна й донині, це не лише враження однієї окремої людини, а це об'єктивна реальність.

Вони досі продовжують бути рабами, проте упиваються своєю винятковістю; вони проти Заходу, але добре мавпують його тренди; вони за будь-яких обставин називають Захід загниваючим, проте й досі задихаються під чоботом деспота, та ще й обожнюють його за це.

Як вказує сам упорядник, це зібрання свідчень має служити нам - і українцям, й іншим націям і країнам - як "достовірне знання про природу країни, з якої на Україну і на Європу неодноразово насувалися руйнівні навали", і "допоможе нам [...] вистояти, і з гідністю та перемогою іти власним шляхом".

[Yevhen Chernenko · Rating 3 out of 5]

Книжка хороша — я дізнався чимало цікавих історичних деталей. Але дві речі (через які я й зняв по зірці) завадили повністю нею насолодитись. Перше — місцями просто жахливий переклад і дуже слабке упорядкування записів. Зміст «стрибає» іноді навіть від речення до речення, і складається враження, що між ними могли пройти місяці в оригінальному щоденнику автора, але в тексті це ніяк не позначено. Друге — повторюваність. Так, зрозуміло: в цьому і є сенс — росія не змінюється століттями. Але коли вдесяте читаєш майже ті самі фрази про любов росіянина до бійки й пияцтва — це вже втомлює. Цю книжку можна було б стиснути до 30% від її обʼєму і при цьому геть нічого не втратити.

[Hali · Rating 5 out of 5]

Деякі історії я чула у дитинстві але думала, що то чутки. Як звясувалось це свідчення людей, які відвідували ту країну. Це не поодиночні твердження, всі події та враження повторюються у книжках французів, німців, голандців та інших. Кожен хто вважає, що ми "браття" з росіянами помиляється. Достатньо подивитись ким були засновники російської нації - татари, Іван Грозний, Петро 1, Сталин... і порівняти з українськими - русини, Мазепа, Сагайдачний. У кожного народу своя історія та лідери, тому всі різні. Але історії свого люду треба памятати, якою б вона не була, та переповідати нащадкам.

[Olena · Rating 2 out of 5]

Книга пропонує хронологічний огляд свідчень іноземців про росію та росіян, які вражають своєю актуальністю навіть через століття. Серед повторюваних описів виділяються деталі побуту, весільні традиції, позірна релігійність та поведінкові особливості, що формують образ російського суспільства.
Водночас, укладач книги не зміг вдало інтегрувати історичний контекст, що зробило текст одноманітним і важким для читання.
Попри слабку редакторську роботу, книга може стати відкриттям для тих, хто досі вірить у міф про “один народ”, і нагадуванням, чому росі не вписується в цивілізований світ.

[Анна Шляхова · Rating 4 out of 5]

Великий набір історичних свідчень, трохи одноманітні, можливо, просто тому, що сама історія така - трохи одноманітна і поступово розвивається. Жахає маштабом варварства на цих теренах, та тим, який ще великий шлях їм треба пройти до того, щоб культура дійсно запанувала в душах та серцях пересічних московитів.

[Anna-Liliya Kokora · Rating 5 out of 5]

Вони, як жили тисячу років тому, так і живуть.
Нічого нового не вигадали.

Упорядник делікатно закликає не судити.
А я не можу. Вони кінцева гілка еволюції, людожери, неандертальці.

Я гадаю, це читати має кожен. Особливо, якщо ратує за "адін народ".

[Bohdan Proskurov · Rating 5 out of 5]

Після початку повномасштабного вторгнення багато людей задавалися питанням: коли вони стали такими й*бнутими? Ця книга дає можливість зрозуміти, що вони не стали, а були, є і залишаються такими дотепер.

[Vasyl Shymanskyi · Rating 5 out of 5]

Ставлю 5 русофобських балів із 5. Книга-нагадування, чому на всій протяжності північно-східного і східного кордону має бути величезна стіна.

[Dmytro · Rating 5 out of 5]

Цікава книжка.

Не пощастило нам з сусідом, але все буде Україна.

[Kate Tolkovets · Rating 5 out of 5]

Definitely one of the best books I've read in 2022.