Це історії про життя жінок, розказані з відвертістю та великою любов’ю.
Якщо усі охочі розповісти жінкам як їм жити, вишикуються в рядочок, вийде стрій, довший за Китайську стіну. Ви побачите зріз суспільства: від політиків-сексистів та пластичних хірургів до голлівудських режисерів і продавців декоративної косметики. Замикатиме цю чергу нетверезий сусід, який зможе вимовити лише непевне «киць-киць». В цього мальопису доволі товста обкладинка та тонкий гумор, щоби добряче дати по голові кожному, хто вказує жінкам, ким бути і про що мріяти.
Це десять історій про жінок, їхні бентеги, мрії та боротьбу проти несправедливості. У них є пристрасть, іронія та тверезий погляд на сучасне суспільство і права людини. Матеріалом для них послужили колонки журналістки Емми Антонюк для порталу «Гендер в Деталях». Усі герої та події – справжні, будь-яка схожість із реальними персонажами невипадкова.
Для широкого кола читачів та читачок. І для тих, хто в строю, довжиною з Китайську стіну. Героїні цих історій залюбки виведуть всіх охочих із сексистського ряду подалі від первісних печер – у майбутнє.
невеличкий приємний комікс, який нагадує розділ F.A.Q. на сайті для феміністок-початківець: чи варто бути "найкрасивішими жінками у світі"? чому феміністки "калічать" мову фемінітивами"? чому феміністки такі агресивні?
нічого нового я для себе не відкрила, але це добре зроблена книжка, яка могла б наштовхнути на роздуми людину, яка ще не прониклася, або розуміє, але не може сформулювати для себе, наприклад, для чого потрібні квоти
Офішезний украхнський комікс про фемінізм. Радісно, що з'являється все більше таких книжок. Дуже-дуже просто про фемінізм. У картниках. На реальних історіях, які сталися з Еммою Антонюк, авторкою історій (повні тексти на сайті Гендер в деталях). І саме тому ці історії капець які впізнавані. Про фемінізм на пальцях просто. А картинки і поліграфія, як завжди у Видавництва - ідеальні.
Дуже якісна книга в плані оформлення, ілюстрації приємні, теплі. Від книги-коміксу отримуєш естетичне насолодження. Але через те, що я більше детально в курсі майже всіх ситуацій, мені цей комікс здався зрозумілим. Через зацікавленість темою фемінізму я не потребувала зайвих пояснень зрозуміла б мабуть цей комікс і без слів. Але от не можу порадити цю книгу людині, яка не дуже знайома з тим, що таке фемінізм та, яка не слідкує за статтями та сюжетами від Емми Антонюк. Тому хотілось би трохи більше слів чи пояснень у вигляді сюжетів коміксу, які б пояснювали ситуацію. Можливо б додати на сторінки QR-коди з посиланнями на описані сюжети. Щоб людина, яка тільки знайомиться з цією темою, могла розібратись до кінця. При цьому все одно, я дуже рада, що в Україні з'являється така література. Дуже вдячна і авторці Еммі Антонюк за її роботу над темою фемінізму!
Десять коротких, проте дуже життєвих та дотепних історій на основі колонок Емми Антонюк для «Гендеру в деталях». Я зрозуміла, що полюблю цю книгу, ще на стадії анонсу зі сторінкою про біцухи дяді Діми — й так і сталося. Чому феміністки такі агресивні, кому належать твої груди, чи варто бути «найкрасивішими жінками у світі», чому феміністки «калічать» мову фемінітивами, квоти на здоровий глузд, стули пельку внутрішньому пластичному хірургові — love 'em all, хочу ще. Бо 10 розділів та 68 сторінок — то зама-а-а-а-ало.
А ще це — мальопис, тому картинки теж важливі, і вони тут чудові, від героїв до фонових деталей та кольорів (кольори від Анастасії Рожкової — цікаво, що саме мається на увазі: кольорова гамма книги в цілому чи дійсно розмальовка коміксних картинок?). До речі, Сергій Чудакоров ще є автором «Звуків миру» — одного з чотирьох соціальних безкоштовних і теж класних мальописів «Видавництва».
Двома словами: щиро раджу. Гарна книга. І на відміну від більш феміністичних феміністок я цілком пробачаю книзі фінал, бо гуртом і батька бити легше, а знайти свою людину, то таки є щастя.
Робота цікава за своєю ідеєю, намальована красиво, спирається на колонки Антонюк, яку я поважаю як журналістку і як ют'юберку, але нажаль сама книжка слабка за мірками графічного роману. 10 історій на менш ніж 70 сторінках - це забагато, щоб розкрити кожну в малюнку. Таке враження, що це чорнетка мальопису, до якої накидали персонажів та ідей для сюжету, а потім все це навіщось кольорували і видали поспіхом. Набагато ціліснішим видання могло би бути, якщо б залишили декілька провідних ліній і повідомлень, на яких хотіли фокусуватися, і глибше б їх пропрацювали, в тому числі і графічно. Сподіваюся, авторки будуть пробувати нові формати й далі, але перша спроба, на мій смак, невдала.
не вловила аудиторію цього коміксу. для дітей — заскладно, для молоді — занадто плаский гумор. схоже, тут цільова — саме ті жіночки за 40, але там ще має бути багато роботи з упередженнями щодо коміксів, і фемінізму теж. висміювання стереотипів у повсякденному житті журналістки — тема класна, а кому радити читати всі ці перебільшення та іронію — неясно.
Читала книжку і впізнавала себе та ставлення суспільства до себе, жінок та нашої тілесності у міському просторі. Книжка добре видана. Гарно проілюстрована. Одна з учениць, яка читала "Фемінізм і місто" на позакласному читанні, описала свої враження так: "Написано добре, але мало! Має бути продовження!" І я з нею згодна!
В першу чергу я дуже тішуся, що така книжка зявилася в Україні. Слова "фемінзм" багато хто боїться як вогню, а коли читаєш історої з книжки "Фемінізм і місто", то виявляється, що майже всі з них траплялися з тобою. А головне розумієш, що таки дуже не хочеш, щоб вони траплялися. Чудові ілюстрації, легко написано з гумором.
Корисний мальопис для тих, хто боїться фемінізму, не знає в деталях що воно взагалі таке і вважає, що права жінок та їхні проблеми - це взагалі надумана історія.
Прикольний комікс, мені мальовка сподобалась набагато більше ніж в попередньому, цікавий, легкий, про важливе знову ж таки, простими словами нічого особливого, але класно
Мені подобається, як Емма пише про фемінізм - смішно, сучасно та зрозуміло. Бо теорія у фемінізмі надзвичайно цікава, але ж в реальності нам потрібна практика. ⠀ Єдине зауваження, книга дуже маленька, читається за кілька хвилин і наприкінці відчуття, що тобі щось недоговорили. ⠀ Варто дарувати дочкам, сестрам і подругам, або собі до колекції.