Енеїда

by Ivan Kotliarevsky

Поема Вергілія «Енеїда» пов’язана з гомерівським епосом і була створена з орієнтаціями на нього. В перших шести піснях вона сюжетно наслідує «Одіссею», тут розповідається про мандри енея із Трої в Італію, в наступних шести — «Іліаду», тут йдеться про війну й заснування Рима. Проте «Енеїда» є твором з іншою ідейною парадигмою і поетикою. Це вже не народний героїчний епос, а класицистична епопея, в основу якої закладена державно-політична ідеологема — прославлення Римської держави.

Genres: Ukrainian Literature, Classics, Poetry, Fiction, Ukraine, Humor, Adventure

304 pages, Hardcover

First published January 1, 1798

About the author

Poet and playwright; the ‘founder’ of modern Ukrainian literature. After studying at the Poltava Theological Seminary (1780–9), he worked as a tutor at rural gentry estates, where he became acquainted with folk life and the peasant vernacular, and then served in the Russian army (1796–1808). In 1810 he became the trustee of an institution for the education of children of impoverished nobles. In 1812 he organized a Cossack cavalry regiment to fight Napoleon Bonaparte and served in it as a major (see Ukrainian regiments in 1812). He helped stage theatrical productions at the Poltava governor-general's residence and was the artistic director of the Poltava Free Theater (1812–21). From 1827 to 1835 he directed several philanthropic agencies.

Іван Котляревський - український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Творчість Котляревського має основоположне значення в іс­торії становлення нової української літературної мови. В умо­вах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мов­лення народу, започаткували новий етап фор­мування літературної мови.

Reviews

[Маx Nestelieiev · Rating 5 out of 5]

імовірно, уже третє читання, цього разу - заради лінгвістичних моментів. мова Котляревського - це просто словник цікавинок, ще не зрусифікований, хоча трохи й озахіднослов'янений. інколи зловживає певними словами - так у першій частині у нього всі моторні, не лише Еней. згодом у нього і Турн, і скатертина - нешпетні/прикметні (клята рима - не дає волі Івану Петровичу). безліч суперських порівнянь+цікаві звуконаслідувальні слівця+стає зрозуміло звідки Лукаш натягав стільки назвиськ для повій (я 9 знайшов). шедевр генія.

[Olga · Rating 5 out of 5]

'Eneida' is the magnum opus of the Ukrainian writer, poet , playwright and the pioneer of the Ukrainian literature Ivan Kotliarevsky. It was first published in 1798. On the surface it is an extremely hilarious parody of Virgil's Aeneid where the Troian heroes led by Aeneas look, sound and think like Zaporozhian Cossacks. They look for a new land after the destruction of Troy / Zaporozhian Host (a military proto state of Cossacks which was disbanded by Catherine the Great and the territory was incorporated into a Russian province).

They have a lot of adventures, face different hardships and fight a war until they reach their destination, their promised land. The author shows with pride the essence of the Ukrainian national character - the Trojans are brave, smart, witty, independent and hardworking (although they spend a lot of time feasting and drinking horilka).

In terms of the language the poem is unique - the characters speak the real language of the common Ukrainian people of the 18th century. The language is incredibly beautiful and rich; there are a lot of idioms, synonyms, poetical comparisons, jargon words which make the text very expressive.
It was a very enjoyable read. Although I did not understand 100% of the text , I am glad I was able to read it in the original and enjoy its beauty.

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

2 Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, —
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
------------------------------------------------------------------------------
Aeneas was a lively fellow,
Lusty as any Cossack blade,
In every kind of mischief mellow,
The staunchest tramp to ply his trade.
But when the Greeks, with all their trouble,
Had burned down Troy and left it rubble,
Taking a knapsack, off he wheels,
Together with some reckless puffins—
Singed lads, who looked like ragamuffins—
And to old Troy he showed his heels.

He built in haste a tew big dories
And launched them on the dark blue sea.
Filled to the brim with Trojan tories,
And sailed off blind and hastily.
But wicked Juno, spiteful hussy,
Came cackling like a pullet fussy:
Dark hatred smouldered in her mind!
For some time now her wish most evil
Had been to send him to the devil
Till not a smell was left behind

[nastya · Rating 5 out of 5]

This was the first book written in contemporary Ukrainian that was used by humans and not an old crusty church slavonic and contemporary Ukrainian lit started with a banger and in rhyme! You thought Gogol’s Ukrainian stories were fun? Oh, please!

This is a comedic retelling of Virgil’s Aeneid done Ukrainian style: food (so much borsch and salo was eaten), clothes, music, traditions. Aeneas (Enei) and his friends leave the ruins of Troy (Zaporozhian Sich) after it was destroyed by Greeks (Catherine Potemkina) while Juno, Venus and Zeus (aka Saturnovych) keep meddling in their affairs.

We studied it in school, and I’m positive I had to learn parts of it by heart. But I definitely haven’t read the whole work back then and this is a naughty book filled to the brim with horilka and syvuha (moonshine?) and definitely was not written with children in mind.

I loved the humor and the language, I had to google a lot of words!

[Tetyana Mandzyk · Rating 5 out of 5]

Книга, яка викликає суцільне задоволення. Перечитувала вдруге, захоплююсь вправністю мови, насиченістю образів. Це український шедевр.

[Oleksandr Fediienko · Rating 4 out of 5]

Детальніше – у другому випуску подкасту "небагатослів".

Троянці на чолі з Енеєм шукають собі нового дому. Тільки тут вони – козаки після зруйнування Запорозької Січі. Вони пливуть до Карфагену, до Сицилії і нарешті до Латії. Будь-яку проблему вирішують бійкою або пиятикою.

[Абрахам Хосебр · Rating 5 out of 5]

Мандрівництво тунелем цим, зехмелений блуд, тут клубочаться-стеляться тілько одні тумани великі, запопадище було б для неотес ненавчено-диких в которих не було ідей, подразнюється зір цим всім надміром: стіни, розписи, спади різноманітнісних дорогоцінних тканин, катакомби винарень, сотні закоркованих фляг з прихованою істиною та жодного коркотяга...

[Vadim · Rating 4 out of 5]

Вважаеться, що саме з ціеї книги почалися сучасна українська література та літературна мова. Якщо раніше у якості літературної мови було прийнято використовувати українский варіант старослов'янскої мови, Іван Котляревський вперше вирішив писати мовою народу.

Ця книга -- хороше поєднання місцевого колориту у сенсі мови та реалій з загальнолюдським. Обравши сюжет "Енеїди" Вергілія у якості підґрунтя для свого твора, Котляревський тим самим зробив виклик Вергілію, готовність у певному сенсі обробити тему мандрування троянців краще, чим було до нього.

Що до мене, кращою частиною поеми мені здаеться опис пекла зі всімі грішниками, які були розповсюджени під час написання поеми. Ці сцени зроблені живописно и з хорошим гумором.

[Катерина · Rating 5 out of 5]

Просто маст рід кожного українця та кожної українки для розуміння, звідки бере початок наша сучасна література та літературна мова.

Котляревський – геній. Майстерно описати проблеми свого часу під таким хитрим «соусом», щоб це було ніби і просто веселощі, але насправді потрібно читати між рядками.

[Kristina Herondale · Rating 3 out of 5]

That was tough, but I finished it finally.

[Лесик Кинаш · Rating 4 out of 5]

Kotliarevsky knows how to party

[Valentyna Merzhyievska · Rating 4 out of 5]

Несподівано перечитування Енеїди наштовхує на думки про переживання щедрості, а також про далекоглядне планування
https://youtu.be/d6Qd7BXHTxc

[Ira Kolomiets · Rating 3 out of 5]

Я її домучила. Думала собі - та що там, віршована форма, 252 сторінки… що тут може бути складного?! Та Всьо блін - я так і не зрозуміла логіки того, які слова виносилися в примітки внизу сторінки, а які в словник. В словнику я прям жила. Хотіла б мати його як окрему книжечку для зручності. А загалом - секс, алкоголь (капець як багато алкоголю!!!!), боги, Олімп, багато вбивств, війн і крові. Не жалію, що не читала в школі.

[Nataliia Rybko (Kucher) · Rating 5 out of 5]

Неймовірно захоплююча книга про пригоди Енея з колоритним українським гумором та реаліями. Часом важко читається, але воно того варте.

[vhatos · Rating 5 out of 5]

Чудове гумористичне наслідування "Енеїди" Вергілія. навіть у шкільні роки хотілося читати цей твір.

[Roman Zadorozhnii · Rating 5 out of 5]

Живе хто в світі необачно,
Тому нігде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь

[Sophia Grace · Rating 4 out of 5]

Цікаво.... звичайно що в мене Українська не найкраща і від цього інколи було важко розуміти, але все одно мені сподобалось. Це просто не мій найулюбленіший жанр (міфологія я маю на увазі).

[Hanna Sydorenko · Rating 5 out of 5]

Обожнюю, і за ілюстрації ще б окремо 5 зірочок.

[Alex Cotterill · Rating 4 out of 5]

Only looked at section 3 but the book is intriguing. Basically a Ukrainian version of the aeneid based on their concepts of Russian imperialism

[Draugtaur · Rating 5 out of 5]

Мало какая национальная литература может похвастаться таким лихим стартом, очень круто.

[Anton Beznosykov]

Книга, яку треба періодично перечитувати, щоб пам'ятати з чого почалося наше культурне відродження.
Саме це видання з ілюстраціями Базилевича заслуговує на особливу шану і увагу, бо вони (ілюстрації) не просто є доповненням, а допомагають розкрити характер персонажів і цілого твору.

[Valeriia Arnaud · Rating 3 out of 5]

Это прикольно, весело и необычно первую треть, а потом тянется просто бесконечно долго.

[Oksanne Rybakoff · Rating 2 out of 5]

Meaningless..
Maybe we could find a great piece of art here..but I can't enjoy the plot like this one

[Daria · Rating 5 out of 5]

Masterpiece.

[KiraNi · Rating 3 out of 5]

Время чтения: 360 минут

Мне опять лень писать рецензию, серьёзно, но это для меня важно. Хотя если быть честной, то я готова писать рецензии, но только на то, что понравилось и вдохновило (или наоборот). Но я упрямая девчонка, что хочет писать рецензии по очереди. И да, рецензий на мангу - не пишу (хотя читаю).

Ну, раз вы это читаете, значит я взяла себя в руки и написала вам очень много о поэме, которую прочла. Да, впереди много рецензий на украинскую литературу.

Как обычно начну с сюжета, потом про героев и тд. История о Энее и троянцах. Конечно же, как во всех античных историях - Энею сказали боги идти в Рим, дали задание, и походу дела он влюбляется, убивает, идёт в ад, сражается и воюет на поле битвы. Всё, как и всегда, впрочем, ради забавы богов, а кому-то ради их блага.

Признаться честно - шло очень тяжело, я прям засыпала, просыпалась, забывалась и большинства не понимала, но, так или иначе, у меня есть общая картина произведения. Что несказанно радует, конечно же. А теперь о героях.

Эней - главный герой, сын богов (Венеры и Анхиза( он вроде человек? нет?)), атаман троянского народа, любимец богов. Конечно же, он много раз облажался и это было не единожды. Я, наверное, как и Юнона, хотела бы ему как-то помешать и насолить. Именно с Юноной - женой Зевса - мне было интересно наблюдать за историей, читать о её пакостях. А самое печальное, что Венера - сестра Зевса, и потому Еней является племянником Юноне и Зевсу - богу грома и молний, царю богов. Интересно, не так ли? Вот и мне с одной стороны да, а если выбирать - нет, совсем не интересно и плевать на их там родственные связи.

Ох, Венера - мать Энея и богиня любви, та что дарует свет и всегда мила. Нет, серьезно, она всегда шла на что только можно, лишь бы взять и спасти Энея, помочь ему. Тип никого не смущало, что ради этого она спала с другими богами-мужиками? А меня вот смущает, что именно такая богиня любви... Ну да не о ней дальше будем говорить. Анхиз - отец Энея и обычный человек. Его мы увидим только после смерти, что печально, но кажется ему нравится в аду. Ну, раз он счастлив, то почему бы и нет?

Дидона - карфагенская царица, любимая Энея, которая в итоге лишается всего из-за него. Она искренне любила и обожала его, лелеяла и радовала собой, но, увы, боги наказали Энею покинуть её, иначе не видать его народу Рима. Её судьба печальна и напоминает многих обманутых девушек нашего времени, что говорит нам о том, что ещё с давних времен женщины страдали из-за любимых. Да и ещё те оказывались потом мудилами, которых ненавидели даже в аду.

Лавиния - дочь царя латинян. Несмотря на то, что она почти всегда молчала, всё же была той из-за кого начали сражаться Турн и Эней. Буду откровенна, не понимаю почему Юнона так сделала, ибо Лавиния никак не склонялась ни к одному из них, а Турн по-истине её любил всем сердцем. Энею же было плевать и просто хотел убить того, кто убил его людей, ведь именно он их атаман и главный среди всех.

Как итог, хочу сказать, что читать было тяжело и очень скучно. Правда, я поставила 3/5, ибо понимаю, что нафиг мне не нужна эта история, она забывается быстро из-за того, что была не интересной и хуже современного янг-эдалта (вроде правильно написала, если что извините, но английский - это не моё, вот вообще). Но это сугубо моё мнение, это обосновано и построено на том, что я уже прочитала, а не в общих рамках в принципе. Язык и слог были тяжелыми и сложными, учитывая, что это ближе к давней литературе.

Советовать не буду, вот серьезно. Возможно и есть спойлеры (может и много), но это незначительная часть всей поэмы. Решайте сами, нужно вам это или нет. Но советовать лично от себя не буду.

До встречи на Луне~

[Vlad Bezden · Rating 5 out of 5]

Kotlyarevsky’s Eneida is a fantastic read that brought me pure joy. I laughed so much, especially at the parts about the “immortals,” which were hilarious and delightfully absurd. The humor and style feel perfectly balanced—playful yet skillful. In many ways, I enjoyed this version even more than Vergil’s original, as Kotlyarevsky managed to make it livelier and more relatable. The only real challenge is the language: the poem uses many old Ukrainian words that were difficult to understand, even for someone like me who grew up in a Ukrainian village. I often had to turn to an LLM for help with vocabulary. Still, I truly appreciate this edition for its comfortable line spacing and charming illustrations. Overall, reading Eneida was a wonderful experience that blended laughter, culture, and literary artistry.

[Cassiopeia_18 · Rating 4 out of 5]

Початок цього твору знає майже кожен, а ось що ж там далі в голові не дуже тримається. А останнім часом мені все частіше попадаються історії з грецькими богами, тому чому б не почитати нашу класику на цю тему? Тим паче, що є прекрасна озвучка.

Хоч поеми трохи не моє, але інколи спостерігати за ходом подій у віршованій формі цікаво. Для мене "Енеїда" була інтересною саме через стиль написання, з гумором та сатирою. Тут ти бачиш як чиновники, гульбища, пияцтво висміюються. А те що потрібно прославляти набирає сили і йде в маси.

Нажаль тут не обійшлось без сумних подій і дійсно шкода що без них деякі ніяк не хочуть замислитись над тим, що вони роблять. І чи то є правильно.

[Mykyta Kuzmenko · Rating 5 out of 5]

Цією поемою культуртрегер Котляревський заклав основи саме життєствердного українського слова. Як каже він сам:

А я ж до жалю не мастак;
Я сліз і охання боюся
І сам ніколи не журуся;

Не всі пишучи українською мовою дослухались до Зачинателя! Тому серед класики цей твір може справити досить позитивне враження навіть на найбільших скептиків щодо укрліту.
Окреме задоволення — саме це видання з ілюстраціями Базилевича. Унікальний приклад в українському книговидавництві де ілюстрація стала такою інтегральною часткою самого твору.

[Олексій Ткачук · Rating 4 out of 5]

Довго (як і покетбук) лежала розпочатою і на чверть прочитаною, а нещодавно таки вирішив дочитати, не пошкодував. Місцями дуже колоритна мова, через що підтримувати читацький ритм було вкрай тяжко, ніколи ще не почувався на стільки третьокласником. Якщо ж говорити про зміст, нехай основна частина і переважно весела, коли дійшло до війни і тон несподівано змінився - місцями було морально тяжко читати, попри те, що Котляревський надалі подавав все в жартівливій манері. Деякі драматичні тропи чудово працюють і посьогодні. (а ще тепер цікаво як то всьо адаптували під мультфільм)

[Dolf van der Haven · Rating 4 out of 5]

Support Ukraine 🇺🇦, read Ukrainian books!
This is the first book written in Ukrainian vernacular (rather than Russian, Polish or Slavonic) at the end of the 18th century. It is a parody on Homer's Aeneid, filled with local Ukrainian references. Unfortunately, only a few pages are available in English translation. The Ukrainian version exists on archive.org, but Ukrainian is too different from Russian for me to go through it.

[Anastasiia Luminofor · Rating 5 out of 5]

Цікава книга, я слухала її в аудіоформаті і це було трішка складно часом, бо багато старих слів, які не використовуюються зараз. Але книга супер цікава, я не читала Вергілія, але знаю, що це адаптація на його твір. Енеї та троянці уособлюють собою козаків, які шукають де ж їм зупинитися, а їм на заваді встає ненависті Юнони постійна.
Дуже сподобалася частина, де він спускався до Пекла. І моменти опису українських страв.