Володимир Винниченко
|
Записки Кирпатого Мефістофеля. Повісті та оповідання
by
—
published
1917
|
|
|
Записки Кирпатого Мефістофеля
by
—
published
1917
—
14 editions
|
|
|
Федько-Халамидник
by
—
published
1991
—
6 editions
|
|
|
Рівновага
by
—
published
1912
—
3 editions
|
|
|
Сонячна машина
by
—
published
1924
—
6 editions
|
|
|
Федько-халамидник
by |
|
|
Лепрозорій
by
—
published
2011
—
3 editions
|
|
|
Записки Кирпатого Мефістофеля. Федько-халамидник
by |
|
|
Володимир Винниченко. Вибрані твори
by |
|
|
Memento. Вибрані твори
|
|
“Закоханий у Київ, я блукаю по зелених кучерявих, шепотливих його вулицях. Милий, тихий, задумливий красень! Каштани обсипають рудавим цвітом дахи вагонів трамвая. Нема ніде такого життя в лініях вулиць, як у нього. Ніде нема такої ласкавої чепурності, природньої охайності, грайливості! Він подібний до якогось великого гарного звіра, який бозна коли слідкує за собою.
«Ви уявіть собі: я родився в степах. Ви розумієте, добре розумієте, що то значить «в степах»? Там, перш усього, немає хапливості. Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, земля ходить круг сонця, планети творять свою путь, а чоловік лежить на возі і їде.”
― Записки Кирпатого Мефістофеля
«Ви уявіть собі: я родився в степах. Ви розумієте, добре розумієте, що то значить «в степах»? Там, перш усього, немає хапливості. Там люди, наприклад, їздять волами. Запряжуть у широкий, поважний віз пару волів, покладуть надію на Бога і їдуть. Воли собі ступають, земля ходить круг сонця, планети творять свою путь, а чоловік лежить на возі і їде.”
― Записки Кирпатого Мефістофеля
“Мені приємно заманути чоловіка на саму гору і зіпхнути його вниз. І той момент, коли в очах, поширених надією і захватом, блискає жах — є найкращий. Приємно, коли увага застигає й ти обережно м'яко повертаєш його в той бік, який тобі потрібний. А він усміхається і гадає, що сам іде, «сам іде»! От за це ще можна багато дати: коли ти так запанував над ним, що він уже й не помічає того.”
― Записки Кирпатого Мефістофеля
― Записки Кирпатого Мефістофеля
“Ні в чому я не можу дійти до кінця. Навіть у злому я не можу дійти до кінця. Навіть у злому я не то втомляюсь, не то лякаюсь і зупиняюсь на півдорозі. Рідко яку книжку я дочитую до краю. Мої довгі судові справи наганяють на мене нудьгу, я спішу скинути їх з себе, передаю іншим, калічу, програю. Ненавиджу і мщуся я тільки вибухами, спокушаю в один замах, а коли треба робити методично, постійно, тягом, я прохолоджують і нічого не виходить. Коли на мене нападає хвиля і я хочу зробити кому-небуть щось добре, то треба, щоби це було зроблено відразу, бо інакше я починаю нудитись своєю доброчинністю, вона надокучає мені , я критикую і сміюся з себе, а кінець кінцем виходить по Писанію: «Аще доброє хощу, злоє содіваю». Содіваю злоє, навіть не бажаючи того, — виходить само собою.”
― Записки Кирпатого Мефістофеля
― Записки Кирпатого Мефістофеля
Is this you? Let us know. If not, help out and invite Володимир to Goodreads.


