Ґео Шкурупій

Ґео Шкурупій’s Followers (10)

member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo
member photo

Ґео Шкурупій


Born
April 20, 1903

Died
December 08, 1937

Genre


Average rating: 4.05 · 591 ratings · 88 reviews · 19 distinct worksSimilar authors
Для друзів поетів сучасникі...

by
4.15 avg rating — 34 ratings — published 1929
Rate this book
Clear rating
Двері в день

3.50 avg rating — 28 ratings3 editions
Rate this book
Clear rating
Монгольські оповідання

3.46 avg rating — 13 ratings
Rate this book
Clear rating
Двері в день: Міс Адрієна

3.31 avg rating — 13 ratings
Rate this book
Clear rating
Психетози. Вітрина третя

4.20 avg rating — 10 ratings
Rate this book
Clear rating
Барабан. Вітрина друга

3.83 avg rating — 6 ratings
Rate this book
Clear rating
Повість про гірке кохання п...

4.40 avg rating — 5 ratings — published 1930
Rate this book
Clear rating
Жарини слів. Вибрані поезії

really liked it 4.00 avg rating — 3 ratings
Rate this book
Clear rating
Двери в день: Стихи. Манифе...

it was amazing 5.00 avg rating — 1 rating
Rate this book
Clear rating
Гео Шкурупій. Найкращі твор...

0.00 avg rating — 0 ratings
Rate this book
Clear rating
More books by Ґео Шкурупій…
Quotes by Ґео Шкурупій  (?)
Quotes are added by the Goodreads community and are not verified by Goodreads. (Learn more)

“Геніям нудно вмирати в ліжкові своєю смертю. Куля пістоля, вдар шаблі, вірьовка й нещасний випадок - неодмінні аксесуари кінця. Навіть звичайним людям нудно, коли геній вмирає так само, як вони.”
Ґео Шкурупій, Повість про гірке кохання поета Тараса Шевченка

“І коли критики
облізлими мордами
щирять на мене
зуби лисих коняк,
я люблю їх,
як алігатор любить пташинку,
що колупається
в його зубах.”
Ґео Шкурупій, Для друзів поетів сучасників вічності

“Заборона горілки лише дужче спонукала до пияцтва. Заборонена річ тепер ставала непереможною принадою, й люди пили всяку гидоту. От і війна. Її криве потворне обличчя проглядало у всіх дрібницях побуту. Вона зруйнувала сім'ю, зруйнувала мораль і виховане жандарями й поліцаями боягузтво. Що втрачати тепер цьому пристойному на вигляд кремезному папаші, що послав на фронт синів? Шепни йому кілька слів, переконай, і це буде динаміт для майбутніх революцій. Скажи цим мулярам, що вони бидло, м'ясо. Що вони лише угноєння для цієї війни, і скажи їм, що вони, убивши кількох жандарів, стануть вільні, — вони кинуть пити денатурат і суворо замисляться над цим. Піти на заводи, на фабрики, переконати робітників, улаштувати страйк, великий загальний страйк, і війна здохне. Вона помре з голоду, у неї не буде гармат, рушниць і набоїв.”
Ґео Шкурупій, Жанна батальйонерка