Злодій

by Ярослав Задоровський

Глупої ночі невідомі люди зі зброєю вдираються у Веласів дім. Його батька хибно звинувачують в ідолопоклонництві й убивають. Хлопець розуміє, що він наступний, адже вбивця прагне повернути річ, яку батько начебто вкрав. Велас рятується втечею і, шукаючи відповідей, прямує до далекої Терцени, та дорогою застрягає в портовому місті Нельфарі, раю для контрабандистів і злодюжок. Аби вижити й вибратись із закритого міста, хлопець сам вдається до крадіжок, долучається до місцевої банди, а також розвиває в собі надзвичайне вміння. Це, а також його нові товариші — трійко малих злодюжок і саркастичний найманець із далекої імперії — стануть йому в пригоді, адже на місто поклали око одразу два ватажки кримінального світу. Вони готові втопити вулиці в крові, аби лише заволодіти його підпільними багатствами. Однак Велас поки не здогадується, що за гризотами й інтригами в Нельфарі криється значно більше й темніше зло.

Пориньте в унікальний світ циклу «Небесний ідол». Чотири королівства об’єднані спільною історією та військово-релігійною системою, яка побудована на вірі в надприродну силу Меча Справедливості, унікального небесного світила, яке, за віруваннями, знищило старих богів і відтоді сходить на нічному небі раз на 30 днів. Дія першого роману «Злодій» відбувається у закритому місті Нельфар.

Genres: Fantasy

448 pages, Paperback

First published May 25, 2025

Reviews

[book_mariia · Rating 5 out of 5]

▫️«Орден — це навіть не покликання, не спосіб життя. Це жертва. Жертва, на яку йдуть, часто цього не усвідомлюючи»

Після смерті матері, що постійно опікувалась маленьким хлопчиком на імʼя Велас, він лишається лише з батьком. Та і той майже не звертає на малого уваги..

Але, коли в один день хлопець повертається додому, він бачить, що невідомі люди хибно звинувачують батька в ідолопоклонстві та крадіжці 🫣

Після смерті батька, вибору у хлопця немає, лише тікати. Та він заприсягся знайти відповіді у далекій Терцені, бо ж все це було дуже дивно..

Звісно, просто не буде. І Веласа неодноразово спіткатимуть проблеми та небезпеки. Найголовніше те, як він з ними упорається та кожного разу знаходитиме вихід…

▫️«Немає богів, немає віри, немає слабкості, немає злості, немає добра, немає зла. Є лише Справедливість, що веде нас дорогою вірності, вчить нас покори, закликає до обачності й наповнює нестримністю захищати Меч і боротися з ворогами Ордену та Чотирьох королівств від народження порядку й аж до хаосу кінця»

Я читала цю книгу вже, бо була бета-рідеркою. І, чесно скажу, вдруге вона зайшла мені навіть більше! ☺️

На початку, автор використовує дуже цікавий прийом, адже нам розповідається кінець трилогії. А, щоб дізнатись, як до цього дійшло, варто прочитати всю історію становлення головного героя…

Дуже хочеться відмітити гумор, часом, я сміялась прям до сліз. А ще персонажі, яких зустріне Велас на своєму шляху, всі такі неоднозначні. Обовʼязково варто відмітити хлопʼят, що стали йому друзями, вони дуже класні та вірні 🥹

Сам світ дуже оригінальний, як і певні здібності Веласа, які ,надіюсь, з часом будуть лише розкриватися 🫢

А ще цікавий момент, як тут піднімається тема цілковитого вірування людей в певне божество. Адже, не завжди все, що ми чуємо і нам навʼязують є правдою 🤨

Також, хочу сказати, що події відбуваються динамічно, тож мені вже дуже хочеться дізнатись, що ж в наступній частина чекатиме на головного героя! 😲

[Олександр Сидоренко · Rating 4 out of 5]

Хотів би написати, що буду лаконічним, але не буду.
Дуже довго задивлявся на книгу і відгуки на неї і коли починав її читати - перебував у стані легкого збудження, такого яке ви відчуваєте, маючи переконання, що книга яку ви тримаєте в руках вам точно сподобається.
Та з перших сторінок це відчуття зазнало відчутного удару.
Не беремо до уваги що я не дуже люблю прологи з майбутнього, на мене це зовсім прибирає відчуття тривоги за персонажа, бо ось ми ж бачили його в майбутньому живим і здоровим. Але ця нелюбов то лише мої преференції, а те, що мене справді вибило, то масивний ІНФОДАМП який автор виливає на тебе в пролозі буквально "ось тобі, читачу вся географія твору". Жодна людина це не запам'ятає не занотовуючи твір у конспект, або не повертаючись туди під час прочитання наступних розділів, що я особисто робити не люблю.
І інфодампи з'являлися протягом усієї книги форматом: "(згадується ім'я нового персонажа) - А ОСЬ ТОБІ ЙОГО КОРОТКА БІОГРАФІЯ, РОДОВІД, ПЛАН КВАРТИРИ, КОПІЯ ПАСПОРТА і т.д.
Але головне, що я хочу сказати: Вони були абсолютно непотрібні через те, що автор доволі добре потім розкривав цю інформацію частинами, клаптями протягом твору. Я не запам'ятав ні слова з географічного інфодампу, але після прочитання маю, на скільки можу особисто судити, непогане бачення карти світу(вона є ілюстрацією, але це не мій джем, люблю сам собі в голові малювати(до речі, згадуючи що є карта, інфодамп географії був зовсім необов'язковим)

Тепер про хороше, сюжет мені сподобався, більше половини книги я прочитав за один заход, що для мене завжди хороший знак, книга навіть до туалету не відпускала. Можливо автор розписався, але якщо чесно мені здалося, що наче перша половина книги пройшла 9 кругів пекла саморедактур, після яких око замилюється і ти можеш вже припускатися помилок, чи якраз надавати занадто багато непотрібної інформації(і плутатися в таймлайнах) і це вже справа редактора це знайти і на це вказати.
От саме редактора хочеться насварити, бо в книзі(особливо в першій половині) є дуже нелогічні моменти, яких саме редактор мав її позбавити, як от:
1. Чоботи, які в тексті то крадуть бандити(про що написано окремим реченням з нового абзацу), то гг дякує бога "за те, що бандити хоч чоботи не забрали".**Відредаговано** (Я пропустив як він знайшов їх в кущах між тим... визнаю свою помилку)
2. Те, яка дивно мала частина часу пройшла між мандрами коваля і його появою в селі.
3. Те, що гг в середині книги вчиться готувати, хоча 8 років жив наодинці з батьком який тільки ходив на роботу і бухав. Велас був сироїдом? корінці викопував?

Все інше в книзі мені сподобалося, файне використання мови в діалогах персонажів, загалом сюжет, система "магії", графічність опису сцен(мені особисто, на відміну від багатьох інших книг, тут було дуже легко уявляти усе, що описував автор, будь те ринок, палац, чи сцени битв - які, я вважаю, теж дуже чудово описані(ну і кров кишки теж файно місцями вставлялися, ги)
Загалом, прочитати б рекомендував, бо я точно куплятиму продовження.

[Marina Knygolissya · Rating 5 out of 5]

Чудова робота! Це найкраще та найякісніше українське фентезі, яке я поки що читала.

З перших же сторінок, а саме з прологу, вже відчувається розмах та епічність історії. Взагалі я обожнюю такий прийом, коли в пролозі описується дуже важлива і епічна подія з майбутнього, а потім ми дивимось на те, як герої або світ до цього прийшли. І цей пролог в багато чому був для мене вирішальним, і міцно тримав мій інтерес до історії, адже ця перша частина циклу є доволі вводною. Тут автор потроху знайомить нас зі світобудовою та показує шлях становлення головного героя. На початку книги він ще маленький хлопчик, але потім йому доводиться через багато що пройти, зробити певні висновки, щоб потім поринути у більш масштабні події цього світу, які будуть розкриватись нам у наступних частинах циклу. І багато в чому моя висока оцінка і мій захват грунтуються саме на моїх очікуваннях щодо подальших книг. Адже події прологу, сама світобудова та деякі цікаві і таємничі персонажі - все це видається дуже багатообіцяючим!

Також мені дуже сподобалось як книга написана. Читається легко, приємно і при цьому текст багатий та насичений. Світ, на перший погляд, продуманий та якісно прописаний, хоча прям всіх всіх деталей ми ще не знаємо, думаю історія формування існуючого порядку ще буде розкриватись в майбутніх частинах.

З нетерпінням чекаю наступних книг, адже дуже хочу знати, що ж там буде далі, а особливо дізнатись ще більше про світобудову та про деяких персонажів :)

[Christin Lihachova · Rating 5 out of 5]

Якщо ви шукаєте фентезі про цінності, дружбу та вірність ідеї - це саме те, що вам потрібно. Незвичний світ, цікава суперздібність головного героя та незвичний стиль написання. Раджу, щиро. І чекаю продовження 💛

[Kateryna Diakiv · Rating 5 out of 5]

Про українську літературу, якою можна пишатись! Дякую, Ярославе, за цю історію. З нетерпінням чекаю продовження!

*8,5/10
Що для людини найголовніше в житті?
Напевно що віднайти себе, своє покликання, якусь мету. Зазвичай розуміти це жити змалечку допомагають батьки! Вони тебе підтримують, розтлумачують те, що тобі ще не зрозуміло про світ, а також вчать якомусь ремеслу, яке стане твоїм хлібом, і яке передається від батька до сина. На жаль це не про головного героя Веласа. Після смерті матері хлопець був не потрібен рідному батьку і він не займався сином зовсім, тому Велас жив майже як безхатько, тинявся містом або проводив весь вільний час в лісі. Але всім нам потрібна людина в житті, яка зможе підтримати і навчити чомусь. Веласу дуже пощастило опанувати ковальську справу завдяки місцевому ковалю Тенеру, який замінив йому і батька, і вчителя, і наставника. Завдяки Тенеру хлопець більше дізнається про «Орден», до якого той мав відношення!
Одного разу батька Велеса звинувачують в ідолопоклонстві та вбивають. Велесу нічого не залишається як тікати, бо він може стати наступним. Так багато питань і так мало відповідей для молодого хлопця. Він під час своєї втечі опиняється в портовому місті Нельфар, де і починається його тернистий шлях. Шлях зростання, усвідомлення, зухвальства, боротьби, інтриг і нового оточення.
Дуже сподобалось, що було достатньо детально описане саме дитинство головного героя, наскільки воно було нелегким, бо саме дитинство і ті події, які нас спіткають малими, стають підґрунтям майбутнього дорослого життя!

Ця історія прописана до деталей, кожен персонаж, кожне місце, кожна подія деталізована та наповнена глибокими описами. Незвичність та унікальність сюжету про військову систему, про незвичні здібності та магічне небесне світило - Меч Справедливості. Порушена тема релігійних вірувань, певного радікалізму та страху у людей. Нетривіально, смачно та цікаво. Бо ти на початку одразу читаєш кінець, а потім цілу історію, як до цього дійшло!

[Anastasiia books_flame · Rating 2 out of 5]

Я б дуже хотіла, аби ця книжка мені сподобалась, але, на жаль, в нас з нею не склалося.

З плюсів:
- непогана ідея
- місцями було цікаво
- непогані бойовки

З мінусів:
- найбільшим мінусом для мене став сам головний герой - Велас. Він був занадто ідеалізованим, через що мені було дуже нудно за ним спостерігати.
- ще один мінус - це наслідок сили г.г. Через те, що Велас може бачити розгалуження подій майбутнього й обирати найкращий варіант, історія втратила для мене непередбачуваність та напругу. Адже, навіщо переживати за героя, який і так впорається?
- другорядні персонажі - на жаль, вони відчувалися більше як декорації, що доповнюють арку головного героя.
- нелогічність. Під час читання, я надто часто ловила себе на тому, що не вірю в сюжетні повороти.

Щиро вірю, що в наступних частинах історія стане сильнішою, але для себе я вирішила її завершити на цій книзі.

Невелика ремарка: в мене є відчуття, що я не потрапила в ЦА книжки. На мою думку, історія сподобається більш юним читачам.

[Kseniya · Rating 5 out of 5]

Поцінувачам якісного і високого фентезі РЕКОМЕНДУЮ.

Я неймовірно пишаюсь тим,що література нашої країни нарешті почала процвітати.Пане Ярославе,щиро вдячна за цей витвір мистецтва!
Історія поглинає всю увагу з перших сторінок. Немає довгого занурення в світоустрій(а він тут прописаний МАКСИМАЛЬНО деталізовано та глибоко). Піднімаються питання дружби,вірності,зради,релігії,взаємовідносин та цінностей. З кожним новим розділом герої відкриваються тобі з нової сторони і за час прочитання дуже легко декілька разів змінити своє відношення до кожного з них. Події, відчуття та настрій героїв описані настільки яскраво,що ти починаєш відчувати разом з ними всю ту радість,розпач чи навіть біль. А передати це словами,погодьтесь,не кожному вдасться...
З нетерпінням чекаю на другу частину цієї трилогії і з гордістю ставлю першу на одну полицю з Сандерсоном,Сабковським та Крістоффом.

[Oleksii · Rating 5 out of 5]

Дуже цікаве фентезі, рекомендую!

[Oksana Nikolenko · Rating 5 out of 5]

Справжній шедевр. Дуже пишаюся тим, що тепер можна з упевненістю казати, що у нас також є чудові автори у жанрі епічного фентезі. З нетерпінням чекатиму на продовження🙏🙏🙏

[Катерина Жукова · Rating 5 out of 5]

Неймовірна історія, чудова, з нетерпінням чекатиму продовження.

[Corpsesinyou · Rating 3 out of 5]

Прикро, але очікування розбились об реальність. Обкладинка і анотація були інтригуючими і все виглядало так, ніби підпадає під мої вподобання і точно сподобається, але на живу текст книги виявився ще сируватим. Зловживання заміними словами ніякому автору не йде на користь, тим паче тут, де замінні використовувались не для окраски контексту, чи щоб відмежувати основних персонажів від другорядних і менш значних, а просто щоб не дай бог в одному абзаці не повторилось 'він' чи ім'я персонажу два рази поспіль. Іноді замінних ставало настільки багато, що здавалось в сцені з'явились нові діючі особи.
Сам сюжет - були цікаві моменти, в цілому він непоганий, якщо вичитати і допрацювати текст. Основна його проблема, що сюжет рухає головним героєм, а не головний герой своїми діями та вчинками спонукає сюжет рухатись. Гг тут буквально сосиска, що пливе на хвилях сюжету. В нього ніби і є мотивація, але вона так слабо відчувається в його поведінці та діях, що іноді просто забувалось з чого ж вона складається. Та і сам гг аморфним вийшов, прочитавши книгу я все одно не можу дати не загальний опис його характеру, він трошки ніякий🐱 Ще  автор іноді буквально розказував, а не показував - коли в декількох абзацах підсумовував місяці життя головного героя, або його роздуми.
З цікавого магічна немагічна система (яка кхм місцями дуже нагадувала мені скілл з всесвіту Гобб), реалізована досить цікаво, хоч і супер чітерська.
І те, що спочатку мені подобалось, а після середини стало страшено дратувати - маргінали персонажи, яких буквально виростила вулиця, розмовляють відповідно каверканою мовою, суммішю суржику та західних діалектизмів. Але як для східняцького бидла(мене) - переважаюча західна говірка переставала давати змогу розуміти іх діалоги, і я почала персонажів бачити розумово відсталими, що спілкуються за допомогою звуків, вибачте🥲🥲

[Anastasiia Herasymenko · Rating 5 out of 5]

Я лише трохи знайома з автором книги і мені дуже цікаво було дізнатися як може написати книгу знайома мені людина. І я дуже радію нашому знайомству за те що я мала можливість прожити/прочитати таку чудову історію.
Окрім того що сам сюжет мені неймовірно цікавий і дуже хочеться дізнатися що буде далі, захоплювали описи навколишнього середовища, персонажів та саме їхніх емоцій та реакцій на якісь події. Як на мене це той стиль написання книги коли ти її не читаєш і не просто уявляєш якісь образи, а начебто знаходишся у цих подіях разом з героями книги. Я отримала величезне задоволення від читання, та чекаю на наступному книгу з цієї серії!

[Ksenaxxx · Rating 3 out of 5]

3.5⭐

Я читала цю книжку довше, ніж планувала — почала влітку, а закінчила лише восени. І тепер точно знаю: це не літнє читання. Атмосфера тут зовсім інша — повільна, насичена, глибока.

Щось у ній нагадало мені Робін Гобб — не сюжетом, а тим, як ми стежимо за героєм від самого дитинства, бачимо його боротьбу, сумніви, становлення. І тільки ближче до трьохсотої сторінки я відчула, як мене затягнуло по-справжньому — останні 150 сторінок я просто проковтнула.

Всесвіт продуманий, історія написана дуже добре. Думаю, я просто взяла її не в той момент. Але тепер, коли дочитала, — мабуть, таки хочу другу частину.

[Антон Дубровін · Rating 4 out of 5]

Нарешті! Це просто чудово! Це саме ти фентезі, котре прочитав на одному диханні і хочеться вже швидше продовження. Навіть якби і хотілося зазначити за якісь мінуси книги, то на загальному фоні офігезності роману — недоліків ну прям дууууже мало.
Раджу всім!

Нарешті знайшов своє чудове фентезі від українського автора. 😭

[Вероніка · Rating 5 out of 5]

Я в неймовірному захваті😍 Мені дуже сподобалась атмосфера,світоустрій і що нетепічно для фентезі тут немає магії(це було наче ковток свіжого повітря в одноманітному фентезі з магією і драконами). Дуже сподобалося спостерігати за розвитком головного героя і те як він робить помилки в силу свого віку(цей момент дуже імпонує,бо він не є неймовірно розумним та сильним у свій невеликий вік). Це була моя перша книжка у жанрі епічного фентезі і можу з упевненістю сказати,що знайомство з жанром пройшло успішно☺️ вже з нетерпінням чекаю на нові пригоди Веласа❤️

[Dreamwalker · Rating 5 out of 5]

I can confidently say this is probably the best fantasy book by a Ukrainian author I’ve ever read.

What hooked me right from the start was the opening scene: the main character kills his fellow paladins right after receiving a new rank. What? Why? For what purpose? You couldn’t ask for a more intriguing start. From there, the story unfolds, telling us about the hero’s past and how he became who he is.

I especially want to highlight the world’s religious system — major respect to the author for that. I genuinely enjoyed reading about the paladin ranks and the ritual the main character later performs in the temple. Every action has meaning, just like every title does — that’s seriously impressive.

I really liked the protagonist, and all the characters in general — they feel alive, vibrant, and authentic. Azari (Yazari) especially stood out to me. He’s such a bastard — you read about him and think, “What a scoundrel!” — and yet, you can’t help but like him.

I’m very eager to see what happens next. In this book, the author focuses mainly on the life of one city, but now the protagonist is setting off on a journey with his mentor-partner Azari. So I expect that in the next part we’ll learn more about the other Righteous Kingdoms, as well as how he became a paladin in the first place. It’s clear that it’s tied to some mission from the Service Guild, but that doesn’t make it any less fascinating.

I also want to make one remark. Among the reviews, I saw someone say that the target audience is teenage boys. I completely disagree. I’m definitely not a teenage boy, and yet I couldn’t put the book down. People read what resonates with them. It’s nonsense to think that boys only read about epic battles while girls stick to romantic fantasy. Labels like that are garbage.

So yes — I wholeheartedly recommend this book. The world the author has created has huge potential, and I sincerely hope Mr. Yaroslav will delight us with a sequel.

P.S. Massive applause to the Nebo publishing house for the cover design! Seriously — the book looks stunning. Pure aesthetic pleasure.

[Kuchynska Khrystyna · Rating 4 out of 5]

Я довго придивлялася до цієї книги — назва мене зачепила, але все відкладала початок. Нарешті наважилася прочитати.

Почну з того, що не сподобалося: пролог із подіями майбутнього. Я не люблю такий прийом, бо вже на старті видно, куди йде герой. Так, це лише частина фіналу, але я не раз поверталася до нього, коли герой робив вибір. Можливо, це навіть плюс — він мене заінтригував, але мені ближче, коли історія йде своїм темпом.

Далі сюжет захопив. Світ об’ємний і атмосферний: чотири королівства, віра в Меч Справедливості та небесне світило, що з’являється раз на 30 днів. Велас втрачає батька через звинувачення, тікає й опиняється у портовому Нельфарі — місті контрабандистів і злочинців. Щоб вижити, він вливається в банду, росте як особистість, знаходить друзів і відкриває свої сили.

Герої цікаві й сильні, іноді книга змушувала усміхатися, (коти як зброя... хі-хі😅) іноді хвилюватися, а іноді — дивуватися. Особливо епілог: дві події в ньому буквально вибили з рівноваги.

Оцінка: 4/5. Книга викликала емоції. Пролог завадив швидко втягнутися, але світ, персонажі й несподівані повороти змушують чекати продовження.

[Quantum Midnight · Rating 5 out of 5]

Злодій

Пролог починається зі сцени, в якій паладина Веласа Фаора посвячують у сан Справедливого, фактично найвищий сан в Ордені Справедливості. Тільки сімох паладинів до нього було вшановано такою честю. В майбутньому крім належних його сану почестей він отримає тисячу храмовників, готових нести віру Справедливості в найвіддаленіші закутки знаних земель, а ще ресурси, зброю та право вершити Справедливість. Дія відбувається у величній Залі Меча, куди заборонений вхід всім. крім найвищих сановників Ордену. Дія відбувається саме в той час, коли на небі зʼявилася яскрава смуга світло біло світла, вона горіла й пульсувала вдалині, повільно підіймаючись небосхилом. Кінцівки смуги були наче загострені й давалося що небом повільно рухається розпечене до білого лезо меча. Велична й трохи пафосна сцена завершується так, що я одразу зрозумів - не буде мені спокою, поки я не прочитаю книгу та не дізнаюся причини того, що сталося.

Хлопчик Велас живе у невеличкому селищі що знаходиться в Справедливих королівствах, тут досить цікава віра, яка заснована на легендах про Меч, що сяє на нічному небі, а править всім фактично Орден Справедливості, колись давно паладини ордену вогнем і мечем пройшли по землях де панувало язичництво та несправедливість, а зараз вони наглядають за порядком та вершать правосуддя, збираючись у тріумвірати, а ті, хто має сан Справедливого можуть одностайно судити та виносити вирок. Завдяки цьому в Справедливих землях завжди безпечно, спокійно й кожен має те, на що заслуговує.

Роман починається з дитинства головного героя, але автор явно не хотів писати окремий том про маленького хлопчика, тому час у книзі йде досить швидко. Велес вже не дитина та має деякі навички, але ще й не дорослий. Хоча, як знати, вирій подій в який він потрапив заставив його швидко подорослішати, щоб вижити. У звʼязку з деякими подіями Велес вимушений подорожувати світом і тут поступово вже додаються деталі того, як цей світ влаштований. Він не такий вже й справедливий та безпечний, крім того, десь далеко за морем є Несправедливі землі в яких живе несправедливий люд з ними торгують, укладають союзи, тому що вони багаті, впливові й могутні, не менш ніж Орден Справедливості.

Як персонаж Велас мені дуже сподобався, можливо тому, що фактично я, як читач, знаю всю його історію від самого початку, тому він відчувається живим та справжнім. А ще він дуже розумний та має велику силу волі, в які б обставини він не потрапив - він швидко адаптується та часто обирає найкращий варіант дій. Інколи в цьому йому допомагає те, що він в дитинстві називав “витребеньками” - особливий дар або просто здібність, трохи схожа на магію, хоча це не зовсім так.

Дія роману відбувається в портовому місті Нельфарі, яке є раєм для контрабандистів, злодюжок та різного роду мутних ділків. Тому в якомусь сенсі ця книга - міське фентезі. Автор настільки яскраво, детально та атмосферно виписав місто Нельфар, що зараз я з закритими очима можу пройти його вуличками - від саду, в якому ночував безпритульний Велас до портового ринку, де він працював, знаю де знаходиться посольство Волонії, ратуша, міська лазня та пекарня Урсули. Зараз в мене таке враження, що я прожив у цьому місті ціле життя.

Місто Нельфар створене у найкращих традиціях міського фентезі й нічим не поступається, наприклад, славному місту-державі Турай з циклу “Спритний Фракс”. Але при цьому Велас хлопець дуже розумний, в нього гарна памʼять й він наче губка вбирає в себе нову інформацію про різні землі, світобудову, державний устрій, географічні назва та що вони значать й так я зрозумів, що Нельфар це лише тривала зупинка на довгому шляху Веласа.

***

Але поки що він - злодюжка серед невеличкої банди таких як він, й щоб стати злодюжкою, який краде гроші в справедливого люду, він пройшов просто неймовірний та дуже складний шлях, продемонструвавши наполегливість та силу волі. Читаючи про його пригоди, біди та поневіряння, я точно знаю, що в мене такої сили волі точно немає, я б здався. Але у Веласа є мета й заради неї він готовий на що завгодно, й головне тут - вижити та втекти з Нельфару. Завдяки розуму та творчій натурі Велас поступово стає кимось набагато більшим та небезпечнішим ніж простий злодюжка, він стає авантюристом, здатним не тільки банально вкрасти, але й влаштувати цілу театральну виставу для цього. Але до справжнього авантюриста та шахрая йому ще далеко.

Протягом книги я постійно бачив як змінювався Велас, він ще не дорослий, його психіка пластична, а розум постійно шукає нових знань, які допоможуть вижити. Саме тому Велас, який відправився в подорож з невеличкого селища та міський щур на імʼя Праведник - це досить різні люди, хоча глибинне єство Веласа нікуди не ділося.

Всі персонажі в книзі теж чудово виписані, це й четвірка друзів, в якій працює Праведник, так його тепер називають, й пекарка Урсула, й саркастичний несправедливий ідоанець, різні чиновники, представники Ордену та багато інших людей, справедливих й не дуже. Всі ці персонажі розкриваються поступово, частини біографій, риси характерів тощо. Я сам не помітив як став перейматися долею Урсули або четвірки щурів, та навіть Старий й той став для мене не чужою людиною.

Сюжет сконцентровано навколо Веласа та його історії. З ним постійно щось відбувається, як погане, так і гарне, його становище часто змінюється буквально за лічені секунди, від поразки до перемоги, від надії на життя до страху неминучої смерті. Тому нудьгувати майже ніколи, а оскільки Велас досить швидко з персонажа перетворюється на майже знайомого, майже друга, то я не помітив як почав перейматися його долею. Були такі моменти, коли як в дитинстві, хотілося дати комусь почитати, щоб потім тобі сказали, що з ним все гаразд. Особливо коли мова йшла про коштовність під назвою “Сльоза Нервени”, мені прям хотілося потрапити в книгу та в якусь мить попередити Веласа або допомогти йому, ну або разом з ним спробувати вкрасти цю красу.

Магії, такою як вона зазвичай є в фентезі, я поки що не помітив. Замість цього в деяких людей, й у Веласа також, є особливі здібності. Деякі люди вміють керувати своїм Потоком, який є сукупності всього їх життя, всього ким була та могла бути людиною, ким вона не стане, всіх можливих варіантів її життя та смерті, а ще вони вміють бачити Потоки інших людей та навіть речей, бо свій Потік є у всього. В подробиці вдаватися не буду, насправді ця система як і політична, економічна та релігійна в низі розкриті досить глибоко, й вони набагато складніші, ніж в прикладах які я навів. Що стосується Потоку, то ��е нагадує мені суміш екстрасенсорики, фантастики пов'язаної з квантовим станом мультивсесвіту та дещо зі східних філософських течій, релігій так практики, що стосується життєвої енергії. Офіційно можу сказати, що поки я мало бачив настільки незвичних здібностей або навіть магії у фентезі. Автор мене дуже здивував та порадував. Але, це все не точно, бо мені ще читати фінал першої книги та чекати другу.

Єдине, що мені не сподобалося в цій книзі - мʼяка обкладинка, ну не люблю я мʼякі обкладинки, нічого не можу з цим зробити. А в цілому мені дуже подобається ця книга - це гарне якісне, місцями дуже незвичне, фентезі з яскравими персонажами, пригодами та власною неповторною атмосферою. “Небесний Ідол. Злодій” може стати такою книгою, яка буде видана за кордоном, тому що вона написана в стилі гарних представників світового фентезі, але, звісно ж, з авторським оригінальним стилем та поглядом. Якщо ви підшукуєте собі гарне фентезі - ця книга вас точно не розчарує.

***

На мій погляд, автор дуже майстерно виписав зростання Веласа, при чому у всіх сенсах - він підліток й продовжує рости, набирає досвід, прощається з ілюзіями щодо життя, вчиться цінувати друзів та заводити ворогів й набуває життєвого досвіду. Йому дали прізвище “Праведник” і якийсь час він йому відповідав - думками, вчинками, а потім йому довелося швидко вирости, тому що коли на кону стоїть життя, не обовʼязково своє, то приходиться дуже швидко робити вибір, від якого буде залежати все. Праведник змінюється не одночасно, фактично весь його шлях в Нельфарі - це дрібні поступові зміни, які підготують його до суворих випробувань, в них був накопичувальний ефект й саме тому він зміг швидко перестроїтися, коли цього потребувала ситуація. А ще в якусь мить мені стало здаватися, що Веласу стає тісно в Нельфарі, з якого він ніяк не може втекти. Він явно переріс банду злодюжок щурів, з якими був майже весь час, також в нього зʼявилися небезпечні вороги, але при цьому з'явилися й обовʼязки з-за яких він не може просто взяти й піти з міста. Цікаво, що це відчуття автор спочатку сформував саме в читача, а потім це зрозумів й головний герой книги.

Після того, як я прочитав фінал, в мене відпали дві претензії до автора. Вони стосувалися логіки (сюжетна лінія з ковалем Тенером, і Старий - логіка поведінки персонажа) при чому на одне питання автор відповів буквально одним абзацом, який все розʼяснив, а інше отримало неочікуване продовження, яке явно стане однією з центральних тем наступної книги циклу.

Фінал книги створений в найкращих традиціях гарного фентезі - автор закрив майже всю важливі сюжетні лінії та дав відповіді на головні питання, які виникали в героїв під час їх пригод в Нельфарі. Мало того, деякі персонажі та сюжетні лінії отримали неочікуваний серйозний розвиток і виходить що ці історії закриті в першій книзі повністю, але явно отримають свій розвиток в другій, третій й так далі. Було декілька сюжетних ходів, вже фактично наприкінці книги, які точно не дадуть забути книгу та саме з-за них я вже з нетерпінням очікую наступну частину (автор пиши швидше! я повинен знати що відбулося в тюремній камері!). Також, десь ще з другої половини книги, мене дуже зацікавили деякі речі, які залишилися з часів, які були до приходу паладинів та Ордену Справедливості. Якби це не було фентезі, то я навіть подумав би, що це якісь технології. Хоча, все можливо, те ж Колесо Часу це фентезі, але замість магії використовується один з видів енергії, а древні артефакти це залишки технологій попередніх цивілізацій.
В цілому фінал книги справив на мене приємне враження, той випадок, коли ти повністю задоволений тим, що прочитав й одразу хочеться прочитати другу частину.

[Юрій Безкоровайний · Rating 5 out of 5]

Дуже непогано. Правда незважаючи на те що українським авторам я накидаю бал ця книжка від мене не отримає найвищої оцінки. 9/10 буде від мене. Видно що це перша книга автора, особисто мені не хватило в деяких місцях пояснення крутості деяких персонажів, а в деяких недолугості інших. Але ж критикувати то не писати, тому повторюю перше речення - дуже непогано. Втішає що це перша книга серії і я впевнений що наступні будуть вже неймовірно класними. Також щасливий що українське фентезі розвивається, і ми регулярно отримуємо не просто нові книги а цілі світи!

[Юлія Крюкова · Rating 5 out of 5]

Чудовий приклад хорошого фентезі. Це було цікаво читати. Історія закінчується логічно, але з зачином на продовження.

[Tetiana · Rating 3 out of 5]

Мала великі сподівання, але 3 з 5
Плюси:
- фентезі українського автора без мавок та Австрійської імперії. Неіронічно дякую
- справедливість як ідея для церкви. Ось це прям знахідка, нереально круто, повага
- пограбування. Я б відрізала першу половину і читала просто про пограбування. Бо пока я до нього дійшла вже разів з 10 казала що я більше не можу це читати. А пограбування ок.
- уважність до деяких деталей. Там, де вона є - там круто. А там де автора на це не вистачило - там погано, нудно, штамповано.
Але:
- персонажі. Мене нагодували картоном років на п'ять вперед. І якщо головний персонаж і другорядні просто так смакують, то статисти ще і карикатурні.
- нерозкритий потенціал сетингу. Бо там де про справедливість там все ок. Там де починаються копіпастинги і творча обробка "стандартної азійщини" або "стандартної венеціанщини" - там все погано. Треба було дотиснути. Я так і не зрозуміла, чи любить автор свій світ. А без любові як відомо, все гріх.
- композиція. довгий нудний початок - а в епілозі скомкане все що можна і не можна.
- о, і щодо епілога: "а насправді осьо" виглядало якось "дивись читач як я тебе надурив, а ти і не здогадався". Виглядає як детектив де тобі не дали нічого а потім вуаля. Залишає неприємний післясмак.
- головний герой. Тут багато писали про його неактивну позицію - у мене з цього боку питань немає. Я вважаю що герой має право розкриватись через реакцію в певні моменти, і навіть якщо таких моментів буде більшість - не проблема. Але ось те, що він не викликав у мене симпатії, а в фіналі, сцена, де він залишає Старого в камері - так взагалі відразу. Не треба так. Герої це те, що повертає нас до книги. І мені з одного боку наче цікаво, як він дійшов до сцени в пролозі, а з іншого мені не хочеться читати про нього. В принципі. Така ось дилема.

[Олександра Трасковська · Rating 5 out of 5]

Велас в дуже ранньому віці втрачає батьків та змушений тікати з рідного містечка, аби зберегти своє життя. На початку все складається ідеально: погоні немає, в нього є кінь, припаси, гроші, легенда. Навіть ситно повечеряв та знайшов де переночувати, але то все ненадовго і хлопець знову вимушений рятуватися. І не востаннє:) В результаті всіх цих пригод Велас опиняється в банді злодюжок, яких вважає своєю новою родиною. І ніби все відносно добре, але чи надовго?..

Головний персонаж має здібність бачити наперед варіанти розвитку подій в потрібних йому ситуаціях. І це абсолютна нова (для мого читацького досвіду) магічна здібність, тож було цікаво дізнаватись про неї більше.

Велас смішний, розумний, хоробрий.
Він спочатку думає, а вже потім діє (певно, це завдяки його здібностям, але все ж).
Не жаліється, коли ситуація дійсно тяжка, а навпаки: розробляє план та одразу береться за його виконання (обожнюю коли так).
Персонаж товариський, відданий, добрий. Життя друзів та рідних ставить на перше місце.
Я полюбила цього хлопака всім серцем.
І ви теж полюбите, повірте.

Особисто мені було важкувато влитися в сюжет на початку, бо історія розпочинається з кінця (але після таких вступів цікаво дізнатись як до цього все прийде, інтрига). + в першому розділі подається дуже багато інформації, яку важкувато переварити . Але це лише початок, з другого розділу і аж до кінця книги динаміка буде на рівні. А вся інформація, яка не вклалась в мою голову на початку, подавалась меншими порціями протягом всієї історії, тож я з усім розібралася 🫡

Ця історія свіжа, цікава, динамічна, інтригуюча. Події летять, картинки в уяві складаються в яскравий фільм.
Також гумор. Який тут чудовий гумор!

Після прочитання книги поставила їй 4/5, але при написанні відгуку зрозуміла, що все-таки хочу поставити 5.

З нетер��інням чекатиму продовження!

[ronnie]

3,5/5⭐️

На жаль, ця історія не запала мені в серденько. В мене були високі очікування щодо неї, адже і обкладинка і анотація дуже інтригувала, але не склалось.

Протягом всієї книги я не могла зрозуміти кого ж мені нагадує головний герой і події, які відбуваються, бо ну це ж вже десь було, а потім згадала про Фітца з книг Гобба і все стало на свої місця, навіть теаяр дуже схожий на скілл..

Сама книга не викликала жодних емоцій, через «читерські» навики гг я не могла за нього переживати, не було ніякої напруги і неочікуваних плот твістів, а говірка персонажів інколи сильно дратувала.

Як для українського фентезі це непоганий початок, надіюсь наступні частини будуть цікавіші і динамічніші.

[Veta Vozniak]

dnf 234 стр.

[Mykola Rovenko · Rating 5 out of 5]

Довгий відгук про книгу.
Книжка якісна, палітурка теж. Особливо сподобалась вставка головного героя на обгортці. Вона глянцева і переливається, я таке бачу вперше.
Спойлерів тут НЕ БУДЕ!!! Тому не бійтесь
1) Книга такого стандартного хлопчачого жанру - розповідь про гг, його розвиток. Внутрішні переживання ГГ присутні, але їх небагато. Це фентезі, а не фентезійний психологічний роман.
2) Сюжет мені сподобався, але це суб'єктивно, самі розумієте. Дуже сподобався темп книги - він достатньо швидкий, щоб не бути нудотним, але встигаєш зрозуміти що і де робиться без перечитування однієї сторінки 5 разів.
3) Описи. Буквально недавно читав класику "Гіперіон" і там напхано описів буквально всього. Тільки от вони нічого не дають. Після 10 просто починаєш їх пропускати. Тут описи є, але вони короткі, змістовні. Автор змальовує основне, другорядне залишає читачу.
4) Не зважаючи на те, що це цикл, книга є закінченою. Вона не обривається на найцікавішому як дешеві серіали.
5) Дійові особи. Боги великої гори і підземних печер!!! Нарешті хтось почав вводити персонажів не всіх купою, а по 2-3!!! Дійових осіб в книзі багато, близько 20 (маю на увазі тих, хто згадується більше 1 разу і має якісь дії в книзі). Але всі вони мають свої характери, їх запам'ятовуєш поіменно. Це не черговий "отой стражник на воротах", а конкретний правитель, злодій, друг.
6) Гумор присутній. Гумор смішний. Чого варта історія походження імені друга ГГ 😂Але книга не скочується в тупе гигиги
Загалом прочитав з задоволенням.
Тепер про мінуси. Вони теж є.
1) Пане авторе, прочитайте, що таке епілог 😁. Я через це мало на роботу не спізнивсь
2) Деякі моменти в книзі, емм, скажімо так, по дитячому наївні. Оскільки це не наше середньовіччя, я припускаю, що таке може бути. І умовно, можна вважати, що 5 чоловік візьме штурмом фортецю (цього в книзі не було, це я до прикладу). Але фанати реалістичного фентезі типу "Пісні льоду і полум'я" можуть трішки плюватись, бо так буть не може!!!
Чекаю наступної книги.

Ще один момент. В книзі присутня карта. Видно, що автор старавсь як її малював. Але під час читання книги у мене один-єдиний раз було, коли я цілеспрямовано розгорнув карту і почав дивитись "а куди ж це вони йшли?". В інших випадках карта не вимагає детального вивчення, як це буває в деяких книжках, коли без зносок не ясно нічого.
Тому для мене це плюс. Але кому як

[Altaveron Perseus · Rating 5 out of 5]

Купляв цю книгу загалом з метою підтримати нового українського письменника, а також тому, що я обожнюю Фентезі. Купив, довго вона чекала своєї черги бути прочитаною, але події "реалу", нажаль, постійно відсували цей момент. І коли її черга, нарешті, настала, вона з першої ж сторінки почала дарувати мені величезне задоволення. Я прочитав багато книг улюбленого жанру, але таких емоцій давно не відчував. Це ніби як повернутись в давно забуті сторінки дитинства, де кожне речення захоплює, дивує, цікавить, відкриває нові думки та не залишає байдужим.
Дуже легкий текст, який легко читається, наче сам несе читача хвилями сюжету і який, в той же час, наповнений вражаючим словниковим запасом. Особливо вразили різні мовні діалекти різних персонажей, які, до слова, дуже детально промальовані і відрізняються між собою практично усім - характером, здібностями, харизмою. А сюжет - інколи очікуваний, а здебільшого зовсім непередбачуваний змушує читача до останнього переживати за головного героя та його друзів.
Надзвичайно глибоко продуманий, ретельно пропрацьований світ зі своїми легендами, міфами, історією, політикою, класовою диференціацією, культурою і, навіть, релігією! Але, особисто мені, найбільше сподобалась ідея таємничої, прихованої майже від усіх сили Життя, що зветься "Потік". І хто вміє нею керувати, той...
Отже, Книгу раджу для прочитання усім, хто любить глибоке продумане епічне Фентезі.

[Olena Moiseienko · Rating 5 out of 5]

Пане Ярославе, дякую, це було так смачно читати!
Спочатку я похвалю автора, бо тут є за що. Найбільше я ціную у книгах атмосферність, в цій історії я чула запах ельфару, обідала разом з Веласом у корчмі, я відчувала на дотик ніс Бистриці, влювлювала дим люльки Язарі та бігала з щурами лазами🐀

На цьому можна було б завершити, але... моя журналістська душа не може не похвалити Вас за ці яскраві описи, використання стількох діалектизмів, які так відгукуються українцям! Читати книгу було легко, наче плисти річкою за течією, і це окремий вид задоволення. Будь ласка пишіть,бо у Вас талант! Я чекаю 2 частину!🫶

Тепер щодо книги. Автор вбиває нас Прологом. Я так розумію, що в пролозі описаний кінець усього циклу, а потім ми починаємо читати історію, яка передує подіям, такий собі приквел до Прологу Загалом, це епічне фентезі, без романтичних ліній, на разі)

Головний герой Велас - хлопчина, з яким діються дивні речі, витребеньки. Велас, який опиняється в центрі смертельних інтриг, викликає щиру симпатію і співчуття. Його розвиток як персонажа, від простого юнака до хитрого і спритного злодія, захоплює і змушує
переживати за кожен його крок. Не хочу спойлерити. Книга про дружбу, про розчарування, жорстокість, хитрість та обман, магію, а точніше соардію і болючі втрати💔

Обов'язково раджу читати!
Бо то дуже цікаво 😍

[Iryna Udovichenko · Rating 1 out of 5]

Я поставила зависоку планку для цієї книги через величезну кількість позитивних відгуків і саме це зіграло зімною злий жарт.
Я постійно ловила себе на думці, що "таке я вже десь читала". Наприклад, на початку Велас втрачає свою матір, батько ним не опікується і виходить так, що місцевий коваль починає з ним займатися. І в цьому явно видно Фіца з Учня вбивці Робін Гобб. І далі теж можна знайти безліч елементів історії, які дуже схожі на елементи в інших книгах, які я читала.
Головний герой мені взагалі не сподобався. Праведник, в прямому значенні цього слова, в нього виходить все, що він задумав, навіть найризикованіші справи. Він найрозумніший, а сила, якою він володіє, взагалі ідеальна (доречі, дуже схожа на силу Доктора Стренжа з Марвел!) І тому, вже після середини книги, я зрозуміла, що з цим хлопцем все буде добре в будь-якому випадку. Тому було не цікаво читати, бо жодних переживань за долю персонажа не було. Ще й ми маємо інших хлопців з їхньої четвірки на фоні яких від взагалі виглядає мудрицем в свої 16. Він багато маніпулює та грає словами- і це ще одна причина чому він мені не сподобався.
В середині книги взагалі складається враження, що це дитяча книга, але автор часом нам нагадує, що все ж таки це доросле фентезі і додає опис міста в якому смердить сечею та відходами або розповіддю про те, що життя жорстоке і можуть когось убити.
Жодного несподіваного повороту сюжету, жодного персонажа, якого б я полюбила.
Нажаль... я б так хотіла, щоб ця історія мені сподобалась.
Думаю, що книга сподобається всім, хто тільки починає своє знайо��ство з фе��тезі.

[Dara Kurogane · Rating 5 out of 5]

От взагалі не думала писати відгук спершу, хоч книга мені дуже сподобалась, але змінила думку, прочитавши негативні фідбеки, які чомусь мають багато спільного.

1. Не знаю, де тут хто знайшов схожість з циклом Гобб, але якшо смерть матері героя для вас означає наслідування якогось іншого твору, то це не в книзі проблема, аж ніяк, а вгадайте в кому. Бо цей факт чи не єдиний, який у двох книгах спільний. Все ж решта абсолютно різне, бо не опікувався Фітцом коваль, а конюх, і жив Фітц у замку по суті, і був високого роду. І скілл (телепатія) це не соардії/потік, а дві зовсім різні магічні системи, сплутати які доволі важко, як на мене, але ж хтось зміг.

2. Дивує пред'ява, що вміння ГГ псує весь сюжет і потім "за Веласа перестаєш хвилюватись". Отже десь із добрий десяток подій сюжету, які герой передбачити не зміг пори своє вміння, читачі/читачки суто випадково не помітили?.. Знову ж таки - чи проблема в книзі?

Коротше кажучи, люди читайте книжки уважно, щоби потім не писати ото дурниць в коментарях, бо коли книга не лягла - це одне, а коли перекручені факти прочитаних лівою ногою двох фентезі серій подаються як схожість, чи наслідування (якими тут і не пахне) - це вже щось зовсім інше.

Усім, хто не читав Злодія - дуже раджу. Справді максимально самобутнє фентезі. Не без пробілів і прогалин. Але за такий класний дебют - тверда 5.

[Oleksandr Kisil · Rating 5 out of 5]

Український книжковий ринок дедалі більше радує не лише перекладами, а й власними авторами, які привносять свіже дихання в жанр фентезі. "Злодій" — це чудовий приклад якісної, ретельно продуманої історії. Вигаданий світ, у якому панує авторитарна релігійна влада, тримає в напрузі з першої до останньої сторінки. Прихована магія, доступна лише обраним героям, додає шарм таємничості, а динамічні пригоди та справжня дружба надають історії глибини.

Це лише початок великої епопеї, що розкриває безліч секретів про функціонування цього світу. З нетерпінням чекаю продовження, щоб дізнатися, які ще випробування чекають на героїв.